Древослів

Словник Української Мови

  • гедугпа

    Гедугпа — одна з чотирьох основних шкіл тибетського буддизму (разом з ньїнгма, сакья та каг’ю), заснована в XI столітті ченцем Атішею та його учнем Дромтоном; також відома як школа Кадампа, яка згодом еволюціонувала в Нову Кадампа, або Гелугпа. Відрізняється строгим дотриманням монастирської дисципліни (віная), систематичним вивченням філософії та логіки, а також акцентом на поєднанні сутри і тантри.

    Гедугпа — наймолодша та найвпливовіша школа тибетського буддизму, духовним лідером якої традиційно є Далай-лама; її назва перекладається як “школа доброчесності” або “школа добрих вчинків”.

  • волосатість

    Волосатість — властивість за значенням прикметника “волосатий”; наявність рясного волосся на тілі.

    Волосатість — у біології (переважно у зоології та ботаніці) — морфологічна ознака, що характеризується вкритістю волосками, шерстю, пушком тощо.

  • волос

    1. Одна з ниткоподібних рогових утворень, що ростуть на шкірі людини або тварини, переважно на голові, обличчі, тулубі та кінцівках; волосина.

    2. Сукупність таких утворень на голові людини; волосся.

    3. (у множині, заст. або поет.) Голова, волосся як символ життя або особистої сили (наприклад, у виразах: покласти голову до сивих волос, вирвати з сивих волос).

  • електротепловентилятор

    Електротепловентилятор — побутовий або промисловий прилад для обігріву приміщень, який за допомогою електричної енергії нагріває металеву спіраль або керамічний елемент, а вбудований вентилятор примусово розподіляє тепле повітря в просторі.

  • волопоглинач

    1. (техн.) Пристрій або матеріал, призначений для поглинання, зменшення або гасіння хвиль (зокрема, радіохвиль, звукових хвиль) у певному середовищі для запобігання відбиттю, перешкод або резонансу.

    2. (фіз.) Спеціальне покриття або конструкція, що поглинає електромагнітне випромінювання (наприклад, у безглухих камерах, стелс-технологіях), зменшуючи ефективну площу розсіювання об’єкта.

  • гедонія

    1. У давньогрецькій міфології — одна з ор (богинь пори року), уособлення насолоди та радості.

    2. У філософії — принцип життя, що визначає прагнення до задоволення та насолоди як найвищого блага і основного мотиву людської поведінки; гедонизм.

  • волопас

    1. Той, хто пасе волів; пастух волів.

    2. Астрономічне позначення сузір’я та знаку зодіаку (застаріле); сучасна назва — Водолій.

  • електротеплиця

    Електротеплиця — теплиця, обладнана системою електричного обігріву (електронагрівачами, кабельними системами тощо) для підтримання оптимального мікроклімату для рослин.

    Електротеплиця — спеціалізоване підприємство або господарство, що вирощує сільськогосподарську продукцію в теплицях з переважним використанням електричної енергії для опалення, освітлення та автоматизації технологічних процесів.

  • волоочок

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “волосся”, що вживається для позначення тонкого, ніжного волосика, часто у контексті дитячої зачіски або окремого локона.

    2. (у ботаніці) Термін для позначення дуже тонкого, волосоподібного виросту на поверхні рослин (наприклад, на стеблі, листку або корені), який може виконувати функції захисту, виділення речовин або поглинання вологи.

    3. (у зоології, анатомії) Мікроскопічне волосоподібне утворення на тілі деяких тварин або на поверхні клітин (наприклад, війки в кишечнику).

  • волонько

    1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «вовк», що вживається переважно в усній народній творчості (казках, піснях) та літературі для позначення вовка, часто з відтінком іронії або співчуття.

    2. Власна назва, ім’я або прізвисько персонажа в українському фольклорі, літературі або мистецтві, що походить від загальної назви звіра.