Словник Української
1. У Стародавньому Римі — домашній вівтар або спеціальна ніша для зберігання та шанування статуеток ларів (божеств-охоронців домівки та родини).
2. Сучасне колекційне позначення для серії мініатюрних скульптурних зображень античних божеств, виготовлених у стилі неокласицизму або історизму, що використовуються як предмет декоративно-ужиткового мистецтва.
1. У Стародавньому Римі — спеціальна ніша або шафа для зберігання та шанування ларів (домашніх божеств-охоронців родини та домашнього вогнища), яка зазвичай розташовувалася в атрії житла.
2. Сучасне колекційне або музейне визначення: постійна або тимчасова експозиція, вітрина, шафа, де зібрано та виставлено античні статуетки ларів або їхні сучасні репродукції як об’єкти мистецтва та історичні артефакти.
1. У міфології та фольклорі: злий дух, примара, привид померлого, що є в образі тіні або фантастичної істоти; також — уособлення хвороби, лиха.
2. У зоології (застаріле): личинка комахи (особливо метелика) на стадії розвитку після виходу з яйця; гусінь, червак.
1. (біол., мед.) Пов’язаний з личинковою стадією розвитку паразитичних червів, комах та інших організмів; властивий личинці.
2. (психол.) Прихований, що існує у пригніченому, латентному стані (про психічні розлади, переживання).
Хірургічна операція з відновлення або реконструкції форми та функцій гортані, що полягає у пластиці її структур (хрящів, слизової оболонки).
Ларингосклерома — хронічне інфекційне захворювання дихальних шляхів, збудником якого є паличка Фріша-Волковича, що характеризується утворенням специфічних інфільтратів і рубцевих змін з подальшим звуженням просвіту гортані, трахеї та бронхів.
Медичний інструмент для огляду гортані та голосових зв’язок, що складається з рукоятки з джерелом світла та набору змінних лопаток для відведення язика та підняття надгортанника.
1. Стосуючийся ларингоскопії — методу медичного огляду гортані за допомогою спеціального дзеркала (ларингоскопа).
2. Отриманий, виконаний або пов’язаний із застосуванням ларингоскопа.
Медична діагностична процедура, що полягає у візуальному огляді гортані та голосових зв’язок за допомогою спеціального дзеркала (непряма ларингоскопія) або ларингоскопа — оптичного приладу, який вводиться в горло (пряма ларингоскопія).
Ларингоспазм — це раптовий мимовільний судорожний спазм гладеньких м’язів гортані, що призводить до часткового або повного закриття голосової щілини, утруднення або зупинки дихання.