Альфрейщик — майстер, який займається альфрейними роботами, тобто художнім оздобленням стін, стель або меблів шляхом нанесення фарбових покриттів, що імітують дорогоцінні матеріали (мармур, дерево), або створенням орнаментів, розписів, позолоти.

1. У математиці, зокрема в теорії графів — вершина графа, яка є першою за порядком обходу в алгоритмі пошуку в глибину (DFS).

2. У гірському туризмі та альпінізмі — головна, найвища або найважливіша вершина гірського масиву, яка є основною метою сходження.

альфа-випромінник — радіоактивна речовина або джерело, що випромінює альфа-частинки (ядра гелію-4) у процесі свого радіоактивного розпаду.

альфа-випромінювання — потік альфа-частинок (ядер гелію), що випускаються деякими радіоактивними елементами під час їх розпаду; характеризується високою іонізуючою здатністю, але малою проникаючою здатністю (зупиняється аркушем паперу або шаром повітря в кілька сантиметрів).

Прилад для вимірювання дози альфа-випромінювання або потужності цієї дози, призначений для виявлення та кількісної оцінки радіоактивних речовин, що випромінюють альфа-частинки.

1. Розділ дозиметрії, що вивчає методи вимірювання дози опромінення альфа-частинками та захист від них.

2. Сукупність методів і засобів для визначення дози опромінення альфа-випромінюванням.

1. Одна з алотропних модифікацій заліза, яка існує при температурах нижче 769°C, має об’ємноцентровану кубічну кристалічну ґратку та феромагнітні властивості.

2. У технічній термінології — компонент залізовуглецевих сплавів (сталей, чавунів), що являє собою твердий розчин вуглецю (до 0,02%) у залізі зі структурою, описаною в першому значенні.

1. У фізиці — величина, що характеризує інтенсивність випромінювання альфа-частинок (ядер гелію) радіоактивним джерелом за одиницю часу; кількість альфа-частинок, що вилітають з джерела за секунду.

2. У психофізіології та нейронауці — показник електричної активності мозку, що відображає інтенсивність (потужність) альфа-ритму (коливань у діапазоні 8–13 Гц), який пов’язаний із станом спокійної бадьорості та релаксації.

1. Спеціалізований науковий прилад для вимірювання активності альфа-випромінювачів у зразках, що реєструє частинки (альфа-частинки) за допомогою сцинтиляційного, напівпровідникового або газорозрядного детектора.

2. У комп’ютерній термінології — програмний лічильник або апаратний регістр, що використовується в низькорівневому програмуванні (наприклад, в асемблері) для тимчасового зберігання проміжних результатів обчислень, часто маючи спеціальне призначення в конкретній архітектурі процесора.