• відбуття

    1. Дія за значенням дієслова відбутися; завершення, закінчення якоїсь події, процесу або періоду часу.

    2. (у спеціальному контексті) Початок руху, вихід транспортного засобу (потяга, корабля, літака тощо) за розкладом.

    3. (юридичний термін) Відбування покарання, призначеного судом; перебування у місці позбавлення волі.

  • гемопоез

    Гемопоез — спеціально облаштований потяг для забору, зберігання та транспортування донорської крові та її компонентів, а також для проведення масових обстежень населення; мобільний медичний комплекс на залізничній платформі.

  • відбуток

    1. (юрид.) Сума грошей або майно, отримані від реалізації (продажу) чогось, зокрема майна, активів або продукції; виручка, дохід від продажу.

    2. (заст., рідк.) Відправлення, початок руху (про транспортний засіб або подорож); відхід.

  • ендобіотичний

    1. (біол., мед.) Пов’язаний з ендобіотами — мікроорганізмами, що постійно або тривало живуть у тканинах та внутрішніх середовищах організму (наприклад, у кишечнику), не спричиняючи при цьому захворювання; що стосується внутрішньої мікрофлори господаря.

    2. (біол., екол.) Який живе всередині іншого живого організму, перебуваючи з ним у симбіотичних (переважно взаємовигідних або нейтральних) стосунках; внутрішньобіотний.

  • відбутка

    1. Відбутка — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. Відбутка — власна назва села в Україні, розташованого в Львівській області, Самбірському районі.

  • відбути

    1. (дієслово) Провести певний час, перебуваючи десь або виконуючи щось; здійснити, пройти через щось (наприклад, відбути службу в армії, відбути термін ув’язнення).

    2. (дієслово) Статися, мати місце, проходити (про подію, явище).

    3. (дієслово, заст.) Від’їхати, поїхати звідкись; відправитися.

    **Примітка:** У контексті, де зазначено частину мови “іменник” та категорію “власна назва/термін”, слово “відбути” як іменник у сучасній українській мові не вживається. Наведено усі актуальні значення цього слова як дієслова.

  • гемопневмоторакс

    Гемопневмоторакс — одночасне накопичення крові та повітря в плевральній порожнині, що виникає внаслідок травми або патологічного процесу в органах грудної клітки.

  • ендобронхіальний

    1. (в медицині) такий, що знаходиться або відбувається всередині бронха; внутрішньобронхіальний.

    2. (в медицині) призначений для введення або дії всередині бронхів (про ліки, інструменти, методи лікування).

  • відбут

    1. (юрид.) Термін, що означає відбування покарання, перебування у місці позбавлення волі; синонімічний до “відбування строку”.

    2. (заст.) Дія за значенням дієслова “відбути”; завершення, проведення певного часу або подолання чогось (наприклад, шляху).

  • гемопневмоперикард

    Гемопневмоперикард — це патологічний стан, при якому в перикардіальній порожнині серця одночасно накопичуються кров (гемоперикард) і повітря або газ (пневмоперикард).