Словник Української Мови
1. (у фізиці) Пов’язаний з геометродинамікою — підходом у загальній теорії відносності, що описує гравітаційне поле та простір-час за допомогою геометричних образів і динамічних аналогій, зокрема представляючи їх у вигляді певної в’язкої рідини.
2. (у науці загалом) Характеризуючий або стосуючийся взаємозв’язку та спільного впливу геометричних властивостей системи та динамічних процесів, що в ній відбуваються.
1. Дія за значенням дієслова “відтісувати”; процес відокремлення, відбирання частини чогось шляхом відбивання, відколювання або відсікання (наприклад, відтісування шматка каменю, металу).
2. (переносно) Рішуче відокремлення, усунення когось або чогось від певного кола, середовища, процесу; відсторонення.
1. (біол.) Такий, що запилюється комахами (про рослини).
2. (зоол.) Пов’язаний з любов’ю до комах, що виявляє прихильність до комах (про тварин).
1. Дія за значенням дієслова “відтісняти”; насильне переміщення когось або чогось убік, у глибину, назад, щоб звільнити місце або відокремити.
2. (переносно) Позбавлення когось впливового становища, вигідних позицій, виключення з якоїсь сфери діяльності.
Геометродинаміка — розділ теоретичної фізики, що розглядає фундаментальні фізичні поля (зокрема гравітаційне та електромагнітне) як прояви геометрії простору-часу, описуючи їхню динаміку за допомогою мови диференціальної геометрії.
1. Спеціальна речовина або препарат, який додається до фарби, лаку чи іншого покриття для надання певного відтінку або тону.
2. (у поліграфії) Рідка добавка до друкарської фарби для корекції її кольору під час друку.
3. (у косметиці) Засіб (крем, емульсія тощо), що використовується для надання шкірі легкого відтінку аня.
1. Рослина, запилювана комахами.
2. Організм (наприклад, комаха), що харчується пилком або нектаром квітів.
1. Дія за значенням дієслова “відтінювати”; надання чому-небудь певного відтінку, нюансу, особливого характеру; виділення, підкреслення якоїсь риси, якості.
2. У лінгвістиці: утворення граматичних форм одного й того самого слова, що виражають різні значення (наприклад, відмінкові форми іменника); словозміна.
3. У мистецтві, зокрема в живопису: передавання відтінків кольору, світла та тіні; тонка градація тонів.
Геометрографія — розділ математики, що займається вивченням та побудовою кривих ліній за допомогою механічних пристроїв або спеціальних креслярських інструментів.
Геометрографія — технічна дисципліна, яка розглядає методи та засоби механізованого виконання креслень, зокрема автоматизоване креслення кривих за їх математичним описом.
1. (у філософії, особливо в платонізмі) Недосконалий, матеріальний відбиток, копія або тінь ідеї, форми чи першоджерела, що існує у фізичному світі.
2. (переносно, книжн.) Легкий, ледве помітний слід, ознака або відображення чогось; слабке відчуття, натяк на щось.