Один із простих цукрів (моносахаридів), що є ізомером глюкози та входить до складу лактози, рослинних полісахаридів і гліколіпідів.
-
екгонідин
Алкалоїд, що міститься в листях рослини Erythroxylum coca, структурно близький до екгоніну, але з додатковою метильною групою.
-
вектор-прообраз
1. У математиці, зокрема в лінійній алгебрі та теорії відображень — вектор, який є результатом дії оберненого лінійного оператора (відображення) на заданий вектор; вектор, який при даному лінійному відображенні перетворюється на інший заданий вектор (образ).
2. У комп’ютерній графіці та обробці зображень — вихідний векторний об’єкт або набір даних, з якого було отримано (згенеровано, трансформовано) інше, похідне зображення або об’єкт.
-
вектор-потенціал
1. У векторному аналізі та математичній фізиці — векторне поле, ротор якого дорівнює заданому векторному полю; допоміжна векторна функція, що спрощує опис деяких векторних полів (наприклад, соленоїдального).
2. У електромагнетизмі — векторна величина, що характеризує електромагнітне поле і пов’язана з магнітною індукцією; одна з компонент чотирипотенціалу в теорії відносності.
3. У квантовій механіці та квантовій теорії поля — операторна функція, що описує квантові властивості електромагнітного поля і взаємодію з ним заряджених частинок.
-
галактичний
1. Стосунний до галактики, властивий їй; такий, що належить до галактики.
2. Стосунний до Чумацького Шляху, нашої Галактики; такий, що належить до неї.
3. Переносно: велетенський, грандіозний, всеосяжний за масштабами.
-
вектор-оператор
1. У математиці та фізиці — диференціальний оператор, що діє на скалярну або векторну функцію і має структуру вектора, компонентами якого є оператори часткового диференціювання вздовж координатних осей (наприклад, оператор набла ∇).
2. У програмуванні — об’єкт або функція, що виконує певну операцію над вектором (масивом, списком) даних, повертаючи новий вектор або скалярний результат.
-
еквіцентроафінний
1. (у геометрії) Пов’язаний з еквіцентроафінним перетворенням — класом афінних перетворень площини, що зберігають площу та зберігають або відображають орієнтацію трикутника, утвореного двома заданими векторами та їх сумою.
2. (у математичному аналізі) Стосовний до властивостей або об’єктів (наприклад, кривих, полів), інваріантних щодо групи еквіцентроафінних перетворень.
-
ґрунтостомлення
Ґрунтостомлення — процес руйнування ґрунту під дією механічних навантажень (наприклад, ходьби, проїзду техніки), що призводить до втрати його пористої структури, ущільнення та погіршення водно-повітряного режиму.
Ґрунтостомлення — негативне явище в ґрунтознавстві та сільському господарстві, що характеризується деградацією фізичних властивостей ґрунтового покриву, зменшенням його родючості та екологічної функції.
-
вектор
1. Математична величина, що характеризується числовим значенням (модулем) та напрямком у просторі; зображається спрямованим відрізком прямої.
2. У біології та медицині — організм (наприклад, комаха, кліщ) або об’єкт, що переносить збудників інфекційних хвороб від одного організму до іншого.
3. У переносному значенні — основний напрямок розвитку, руху, діяльності або думки.
4. У комп’ютерних технологіях — цифрове зображення, побудоване на основі математичних описів контурів (векторна графіка), а також структура даних для зберігання послідовностей елементів.
-
галактитол
Галактитол — органічна сполука з групи цукрових спиртів (поліолів), що є шестиатомним спиртом, похідним галактози; синонім до дульцитолу.
Галактитол — біохімічний показник, що використовується в медичній діагностиці (наприклад, для оцінки проникності кишкового бар’єру).