Словник Української Мови
1. Фізико-хімічний процес, що супроводжується поглинанням тепла з навколишнього середовища.
2. У біології — здатність організмів (переважно тварин, таких як птахи та ссавці) підтримувати стабільну температуру тіла за рахунок внутрішніх метаболічних процесів, незалежно від зовнішніх умов; теплокровність, гомойотермія.
Віджимальниця — жіночий відповідник до слова “віджимальник”: жінка, яка професійно займається віджиманням соку з фруктів, ягід або овочів, зазвичай на підприємствах харчової промисловості.
Віджимальниця — технічний пристрій, машина або частина обладнання, призначена для механічного віджимання рідини (соку, вологи) з чогось, наприклад, для віджимання соку з плодів або води з білизни.
Хірургічна операція з видалення однієї з півкуль головного мозку, яка застосовується в нейрохірургії для лікування важких форм епілепсії, не підконтрольних медикаментам, або при деяких пухлинах.
1. Фізико-хімічна властивість процесу, що супроводжується поглинанням тепла з навколишнього середовища.
2. У хімії — характеристика реакції, під час якої ентальпія системи збільшується (ΔH > 0), тобто продукти реакції мають більший запас ентальпії, ніж вихідні речовини.
Віджимальник — пристрій або механізм, призначений для віджимання рідини з чогось (наприклад, для віджимання білизни, соку з фруктів).
Віджимальник — розмовна назва людини, яка професійно займається віджиманням боргів або майна.
Віджимальник — у спортивному сленгу: людина, яка виконує вправи на віджимання (від підлоги, на брусах).
1. Залишок, пережиток минулого, який зберігся в сучасному житті, але втратив своє справжнє значення або став зайвим, шкідливим.
2. У біології та анатомії: орган або частина організму, що в процесі еволюції втратила свою первісну функцію і знаходиться в стадії зникнення (наприклад, апендикс у людини).
1. (географія) Одна з двох половин земної кулі, що утворюються при її поділі екватором (північна та південна гемісфери) або одним з меридіанів (східна та західна гемісфери).
2. (анатомія, біологія) Одна з двох симетричних половин будь-якого сферичного або майже сферичного органа, зокрема півкуля головного мозку.
3. (математика, геометрія) Половина сфери, обмежена великим кругом.
1. (у фізиці та хімії) такий, що супроводжується поглинанням тепла з навколишнього середовища; протилежне — екзотермічний.
2. (про реакцію, процес) що відбувається з поглинанням енергії, зокрема теплової.
1. Медичний термін, що означає процес відновлення життєвих функцій організму або окремих тканин після їх тимчасового припинення (наприклад, після клінічної смерті, сильного переохолодження тощо); реанімація.
2. У переносному значенні — пожвавлення, відродження, надання нового життя чомусь (наприклад, процесам, діяльності, мистецтву).
Відживляння — власна назва, термін, що позначає процес відновлення, оновлення або пожвавлення чогось, часто вживається в контексті ревіталізації міського середовища, соціальних інституцій або економічних процесів.
Відживляння — у мовознавстві та літературознавстві: стилістичний прийом, що полягає у творчому відновленні вживання застарілих слів або виразів з метою надання тексту певного колориту, експресивності або іронії.
Відживляння — у технічних та технологічних дисциплінах: комплекс заходів, спрямованих на повернення об’єкту (механізму, системі, матеріалу) втрачених властивостей або функцій, регенерація.