1. (про людину) Такий, що має довіру, користується довірою; довірений, надійний.
2. (заст.) Такий, що йому щось доручено, ввірено; уповноважений.
-
ввічливо
1. У спосіб, що виражає ввічливість; чемно, шанобливо, доброзичливо у ставленні до когось, у поводженні.
2. Заст. Відповідно до прийнятих норм поведінки, етикету; пристойно, чемно.
-
ескапістський
1. Пов’язаний з ескапізмом, що виражає прагнення втекти від реальності, відволіктися від життєвих проблем у світ ілюзій, фантазій або розваг.
2. Характерний для творчості, поведінки або світогляду ескапіста; такий, що містить ідеї втечі від дійсності.
-
ввіруватися
ввіруватися — дієслово, що означає стати частиною якоїсь групи, спільноти або організації через прийняття її віровчення, ідей або правил; увійти до складу віруючих.
-
гигикнутися
Гигикнутися — рідковживане дієслово, що означає раптово засміятися, вибухнути коротким, голосним сміхом, часто схожим на звук «гиг».
-
ввічливий
1. Який дотримується правил доброго тону, поводиться чемно, шанобливо, з повагою до оточуючих; виявляє увічливість.
2. Який виражає чемність, шанобливість, повагу (про манеру поведінки, слова, вчинки тощо).
-
ввірувати
1. Увійти в релігійну спільноту, прийняти певну віру; стати віруючим.
2. (переносне значення) Щиро та глибоко повірити в щось, проникнутися якоюсь ідеєю чи переконанням.
-
ввіч
1. (у народній творчості) Уживається як складова частина закличних вигуків, що виражають заклик, прохання або побажання, часто у поєднанні зі словами “гой”, “агу”, наприклад: “Ввіч, гой, ввіч!”
2. (діал.) Уживається для вираження згоди, підтвердження; так, авжеж, справді.
-
гигикнути
Гигикнути — різко, несподівано засміятися, зареготати, часто зробивши при цьому характерний короткий звук “гик”.
-
ввіходитися
ввіходитися — дієслово, яке означає старанно, ретельно входити кудись, проникати в середину чогось, часто з труднощами або з особливим зусиллям.
ввіходитися — (переносне значення) увійти в певний стан, набути звички, призвичаїтися до чогось, освоїтися з чимось.