1. Уродженець або громадянин Великобританії (Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії).
2. Представник народу, що становить основне населення Великобританії.
-
галактуроновий
1. Стосовний до галактуронової кислоти, пов’язаний з нею; властивий їй.
2. Складений із галактуронової кислоти або містить її (про полісахариди, зокрема пектинові речовини).
-
великдень
1. Один із найголовніших християнських свят, що вшановує воскресіння Ісуса Христа; Світле Христове Воскресіння.
2. Період святкування цього свята, що триває кілька днів (Великодні свята).
3. У народній традиції — весняне свято, пов’язане з пробудженням природи, з яким пов’язані певні обряди, звичаї та вірування.
-
велзикол
ВЕЛЗИКОЛ — власна назва фармацевтичного препарату, що використовується в ветеринарній медицині як антисептичний та ранозагоювальний засіб для тварин.
ВЕЛЗИКОЛ — торгова марка (бренд) лікарського засобу для місцевого застосування, що містить як активні компоненти пропіленгліколь, бензалконію хлорид та інші речовини, призначеного для лікування поранень, опіків, дерматитів у дрібних домашніх тварин (собак, котів).
-
екзаменаційний
1. Який стосується екзамену, пов’язаний з ним; призначений для екзамену.
2. Який відбувається, діє або застосовується під час екзамену.
-
галактоцентричний
1. (в астрономії) такий, що має центр у нашій Галактиці (Чумацькому Шляху); пов’язаний із центром Галактики як точкою відліку.
2. (переносно) такий, що розглядає нашу Галактику як центральний або найважливіший об’єкт у Всесвіті.
-
ґрунторозпушувальний
Прикметник, що означає: призначений для розпушування ґрунту, пов’язаний з розпушуванням ґрунту (про знаряддя, роботу тощо).
-
велетів
1. Родовий відмінок множини від слова “велет” — істота надзвичайно великого зросту, гігант; також переносно: видатна, велика в чому-небудь людина.
2. Назва села в Україні, що входить до складу Львівської міської громади Львівського району Львівської області.
-
галактоцеле
галактоцеле — доброякісна кіста молочної залози, заповнена молоком або молокоподібною рідиною, що виникає внаслідок закупорки молочних проток, часто пов’язана з періодом лактації.
-
велет
1. У давньогрецькій міфології — один з гігантів, потужних істот, що народилися від Геї (Землі) та Урана (Неба) і вступили у боротьбу з олімпійськими богами (гігантомахія).
2. У поширеному, переносному значенні — велетень, гігант, надзвичайно велика або могутня людина чи істота; втілення величезної сили.
3. У астрономії — зоря, що має надзвичайно великі розміри та світність порівняно з більшістю зір, зокрема з Сонцем (наприклад, червоний гігант, блакитний гігант).