1. Спеціальний резервуар для очищення стічних вод шляхом їх аерації (насичення киснем), де органічні речовини окислюються за допомогою мікроорганізмів у присутності атмосферного кисню.

2. Технологічна ємність у системах біологічного очищення води, обладнана пристроями для примусової подачі повітря (аераторами) для інтенсифікації процесу окислення забруднень.

Лікувальне застосування свіжого повітря, що полягає у тривалому перебуванні на відкритому повітрі або у спеціально обладнаних приміщеннях з регульованим кліматом з метою оздоровлення та профілактики захворювань.

Розділ фізики, що вивчає термодинамічні властивості газів (переважно повітря) та процеси теплообміну в умовах їхнього руху, зокрема при високих швидкостях.

Аеротермометр — метеорологічний прилад для вимірювання температури повітря, що зазвичай складається з термометра, захищеного від впливу прямих сонячних променів та опадів спеціальною будівлею (метеорологічною будкою).

Аеротермопружність — розділ механіки, що вивчає взаємодію та сукупний вплив аеродинамічних, теплових і пружних сил на конструкції, особливо в умовах надзвукових та гіперзвукових швидкостей польоту літальних апаратів.

Аероторія — власна назва української компанії, що спеціалізується на розробці, виробництві та впровадженні сучасних безпілотних авіаційних комплексів для цивільного та спеціального застосування.

1. Засіб перевезення вантажів та пасажирів повітряним шляхом; повітряний транспорт.

2. Сукупність літальних апаратів (літаків, вертольотів, повітряних суден), призначених для таких перевезень.

Аеротрансформатор — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві та ремонті трансформаторного обладнання, зокрема силових трансформаторів для енергетичної галузі.

1. (у біології) Здатність органів рослин (наприклад, кореневих відростків) рости в напрямку до джерела кисню або від нього, що є різновидом хемотропізму.

2. (у фізіології рослин) Рухова реакція (вигинання) коренів деяких рослин у бік менш вологих шарів ґрунту, багатих на кисень, або від джерела кисню.

Аеротурбіна — турбіна, призначена для перетворення кінетичної енергії потоку газу (повітря) на механічну роботу; основна складова частина газотурбінних двигунів, авіаційних двигунів та інших турбомашин.