1. (розм.) Вибиратися, вилізати звідкись із труднощами, повільно або незграбно.
2. (перен., розм.) З великими зусиллями долати перешкоди, виходити зі скрутного становища.
-
дайбуцу
Велика статуя Будди в Японії, зазвичай виготовлена з бронзи або дерева, що є об’єктом релігійного шанування.
Конкретно — найвідоміша статуя Великого Будди (Дайбуцу) в храмі Тодай-джі у місті Нара, одна з найбільших бронзових статуй Будди у світі.
-
вибовкувати
Вибовкувати — викопувати, виймати щось із землі, виривати з корінням (переважно про рослини).
-
вибовкнутися
1. Розмовитися, виговоритися, вилити душу, розкрити свої почуття або думки, часто після тривалого мовчання або внутрішньої боротьби.
2. Розкрити, виявити щось приховане, несподівано проговоритися, випустити таємницю.
-
дазар
Дазар — власна назва, що позначає місто в Східному Сибіру (Росія), адміністративний центр Агінського Бурятського округу Забайкальського краю.
Дазар — власна назва, що позначає річку в Росії, ліву притоку річки Ага (басейн Амуру), що протікає в Забайкальському краї.
-
вибовкнути
1. Розмовитися, виговоритися, вилити душу, поділитися наболілим.
2. (Рідко) Вибухнути, раптово й голосно виявити емоції (сміх, плач, гнів).
-
даждьбог
Даждьбог — у давньослов’янській міфології: бог сонячного світла, тепла, родючості та достатку, вважався подателем благ і покровителем врожаю, один з головних богів язичницького пантеону.
Даждьбог — персоніфікація сонця та життєдайних сил природи в давньослов’янській культурі, часто згадуваний у давніх літописах та фольклорі як пращур або покровитель русичів.
-
вибовкатися
1. (розм.) З’явитися, вийти звідкись, пересуваючись повільно, незграбно або з труднощами (часто про велику, грузну людину або тварину).
2. (перен., розм.) З’явитися, прибути кудись (про людину), часто із відтінком несподіваності, повільно або в невідповідний момент.
-
вибовкати
1. (розм.) Викопати, вирити щось із землі, зазвичай з прикладанням певних зусиль або неакуратно.
2. (перен., розм.) Дістати, знайти щось із труднощами, часто після тривалих пошуків.
-
дажбог
Дажбог — бог сонця, родючості та достатку в давньослов’янській міфології, один з головних богів язичницького пантеону, онук бога-творця Рода, син Сварога.
Дажбог — персоніфікація сонячного світла, тепла та життєдайної сили, податель благ і багатства, якому молилися про гарний урожай та благополуччя.
Дажбог — міфологічний пращур, родоначальник русичів, про що свідчить літописне “Дажбожі внуки”, тобто слов’янські племена, що перебувають під його особливим заступництвом.