1. (розм.) Витрачатися, витрачати гроші на щось, особливо на щось непотрібне або марне.
2. (заст.) Виходити, виганяти себе звідкись; покидати якесь місце.
-
дбачка
1. Жінка, яка дбає про когось або щось, виявляє турботу, старанність; опікунка, захисниця.
2. (у спеціальному контексті) Назва різних пристроїв, механізмів або засобів, призначених для догляду, збереження чи захисту чогось (наприклад, дбачка для взуття).
-
виганяти
1. Примушувати когось покинути певне місце, проганяти; звільняти з роботи, служби.
2. Виштовхувати, видаляти щось назовні з силою (наприклад, повітря, дим).
3. Розмовне: викликати, спричиняти появу чогось (наприклад, сльози, піт).
4. Діал. або розмовне: виготовляти, робити щось дуже швидко або у великій кількості.
5. Заст. або діал.: вирушати в дорогу, відправлятися кудись; також — випасати (худобу).
-
дбач
1. Той, хто дбає про когось або щось, виявляє турботу, старанність; опікун, піклувальник.
2. (заст.) Назва посади в деяких організаціях, установах (наприклад, у товаристві, братстві), особа, відповідальна за господарські чи організаційні справи; завідувач, економ.
-
виганьбитися
1. Зазнати ганьби, опинитися в принизливому становищі через власні вчинки або поведінку.
2. Розмовне значення: сильно збентежитися, засоромитися, відчути докори сумління.
-
дбаха
1. (діал.) Старанна, працьовита, господарна жінка; жінка, яка дбає про порядок у домі та родині.
2. (перен., рідк.) Уважна, турботлива людина, яка з піклуванням ставиться до когось або чогось.
-
виганьбити
1. Піддати когось, щось суворому осудженню, різкій критиці або глузуванню, звинувативши у чомусь ганьбному, неприйнятному; осоромити, зганьбити.
2. Розмовне. Сильно дорікнути, сварити когось за провину; вилаяти.
-
дбання
1. Дія за значенням дбати; турбота, піклування про когось або щось, старанність у виконанні чогось.
2. (у філософії, психології) Термін, що позначає екзистенційну зосередженість людини на власному бутті, його збереженні та розвитку; піклування про власне існування.
-
виганитися
1. (розм.) Намагатися перевершити когось у чомусь, випереджати інших у змаганні, прагнути бути першим; виявляти надмірне старання, щоб виділитися.
2. (заст.) Витрачати сили, виснажувати себе надмірною працею або рухом; загнати себе.
-
дбалість
Дбалість — властивість за значенням дбалий; старанність, ретельність, старанне ставлення до когось, чогось.