1. (розм.) Різко, несподівано вискочити, вирватися звідкись; випасти з силою.
2. (перен., розм.) Несподівано з’явитися, прибути кудись або виявитися десь.
-
девіатор
1. Пристрій або механізм, призначений для відхилення руху, напрямку, променя чи потоку чого-небудь від основної траєкторії; відхилювач.
2. У психології та соціології — той, чия поведінка або погляди суттєво відхиляються від загальноприйнятих соціальних норм і стандартів; девіант.
3. У техніці зв’язку та радіолокації — пристрій, що змінює напрямок поширення електромагнітних хвиль.
-
вижбурнути
1. Різко викинути, виштовхнути рідину або щось рідке, сильним поштовхом (наприклад, про джерело, гейзер).
2. Переносно: швидко та несподівано вимовити, викрикнути слова, зазвичай з емоційним напруженням.
-
девіант
Особа, поведінка якої суттєво відхиляється від загальноприйнятих у певному суспільстві соціальних норм і правил.
У соціології та психології — індивід, який демонструє девіантну (відхиляючу) поведінку.
-
вижахатися
1. Дієслово, що означає дуже сильно злякатися, пережити сильний переляк, набратися страху.
2. (У розмовній мові) Втомитися, знесилитися від тривалої, напруженої роботи або руху.
-
девулканізація
Процес зменшення або припинення вулканічної активності в певному регіоні або вулканічній системі протягом геологічного часу.
Технологічний процес обробки вулканізованої гуми (каучуку) для повернення їй пластичних властивостей з метою повторного використання; регенерація каучуку.
-
вижахати
1. (розм.) Сильно налякати, перелякати когось; нагнати жаху.
2. (перен., розм.) Викликати дуже сильне здивування, враження чимось незвичайним або надмірним.
-
девулканізатор
Пристрій або технологічний процес для девулканізації — відновлення властивостей вулканізованої гуми шляхом розриву сітчастого просторового зв’язку (деструкції) для можливості повторного використання.
Хімічна речовина (девулканізуючий агент), що застосовується для здійснення процесу девулканізації.
-
вижатися
1. (розм.) Змусити себе зробити щось, що потребує значних зусиль або напруги; виявити силу волі для досягнення мети.
2. (перен., розм.) Використати всі свої можливості, ресурси або знання в певній ситуації; видавити з себе максимум.
-
девтеранопія
Девтеранопія — порушення кольорового зору, при якому людина не розрізняє переважно зелений колір та його відтінки через відсутність або дисфункцію відповідних фоторецепторів-колбочок у сітківці ока (так званих M-колбочок, чутливих до середньої довжини хвиль).