• анортитит

    Анортитит — рідкісний мінерал класу силікатів, різновид плагіоклазу, що складається переважно з анортитової складової (CaAl₂Si₂O₈) та характеризується високим вмістом кальцію.

  • анортитовий

    1. Який стосується анортиту, складається з анортиту або містить його.

    2. Який має склад, подібний до анортиту (про гірські породи, мінерали тощо).

  • анортогенез

    1. (геологія) Процес формування анортозитів — магматичних гірських порід, що складаються переважно з плагіоклазу, внаслідок кристалізаційної диференціації базальтової магми в нижніх шарах земної кори або верхній мантії.

    2. (біологія, еволюційна біологія) Концепція або напрям еволюції, що характеризується невідворотним, прямолінійним розвитком організму чи групи організмів у певному напрямку, незалежно від зовнішніх умов, часто ведучи до надмірного розвитку ознак і, як наслідок, вимирання.

  • анортоклазит

    Анортоклазит — гірська порода магматичного походження, що складається переважно з мінералу анортоклазу (різновид польового шпату) та невеликої кількості темноколірних мінералів, таких як піроксен або олівін; рідкісна лужна порода, що зустрічається в деяких інтрузивних масивах.

  • ансерин

    Ансерин — біологічно активна дипептидна сполука (β-аланіл-1-метилгістидин), що міститься в скелетних м’язах та мозку хребетних тварин і людини; виконує функції pH-буфера в м’язовій тканині та має антиоксидантні властивості.

    Ансерин — торговельна назва лікарського засобу (аналогу карнозинy), що використовується як метаболічний та кардіопротекторний препарат.

  • антабусний

    1. Стосовний до антабусу, властивий йому; призначений для лікування алкоголізму за допомогою антабусу (тетураму).

    2. Уживаний у складі назви медичного препарату “антабусна реакція” — різка неприємна фізіологічна реакція організму (почервоніння, нудота, тахікардія, страх) на вживання алкоголю після прийому антабусу, що використовується як метод лікування.

  • антабусотерапія

    Антабусотерапія — метод лікування алкоголізму, заснований на використанні препарату дисульфіраму (антабусу), який, взаємодіючи з алкоголем, викликає різкі неприємні відчуття (нудота, серцебиття, приливи, страх), формуючи стійку умовно-рефлекторну відразу до спиртного.

  • антал

    1. Велика дерев’яна бочка для зберігання та транспортування рідин (вина, оцту, олії тощо), що має місткість від 400 до 600 літрів.

    2. Міра об’єму рідин, що дорівнює приблизно 400–600 літрам (залежно від регіону та призначення).

    3. (переносно) Дуже велика кількість чогось рідкого; великий об’єм.

  • анталгічний

    1. (в медицині) що зменшує або усуває біль; протибольовий, знеболювальний.

    2. (про лікарські засоби) призначений для зменшення або усунення болю; знеболювальний.

  • анталюз

    Анталюз — власна назва, що позначає рід квіткових рослин родини злакових, поширений у Середземномор’ї та Західній Азії; наукова назва — Anthoxanthum.

    Анталюз — власна назва, що позначає село в Україні, розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі.