1. Власна назва села в Україні, що розташоване в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.
-
жбуритися
1. (розм.) Швидко бігти, мчати, рухатися з поспіхом; тікати.
2. (перен., розм.) Поспішати, квапитися, намагатися встигнути кудись або зробити щось.
-
єліївна
По-батькові жіночого роду, утворене від чоловічого імені Єлій (варіант Єлія).
-
жбурити
1. Різко, з силою лити рідину (переважно воду), поливати когось або щось струменем.
2. Переносно: говорити різко, обурюватися, лаяти когось, сипати докорами.
-
єлісейські
1. (зазвичай у множині) Пов’язані з Елізіумом (Єлисейськими полями) — у давньогрецькій міфології: частина підземного царства, обитель блаженних душ праведників і героїв після смерті; блаженні, райські.
2. (переносне значення) Надзвичайно приємні, прекрасні, ідилічні; що нагадують райський куточок або викликають відчуття блаженства.
-
жбир
Жбир — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.
-
єлісейський
1. Стосовний до Єлісея (Єлисея) — пророка зі Старого Заповіту, пов’язаний з його особою або діяльністю.
2. Стосовний до Єлісейських полів (Шанз-Елізе) — знаменитої вулиці в Парижі, пов’язаний з нею.
-
жбень
1. (діал.) Міцна тканина з вовни або з домішкою вовни, яка використовується для пошиття верхнього одягу; грубосуконна тканина.
2. (діал.) Одяг, пошитий з такої тканини, грубий суконний кожух або свита.
-
єлійович
Власна назва, що походить від поєднання імені Єлій (варіант імені Ілля) з патронімічним суфіксом -ович; історично використовувалася як по батькові (син Єлія) або як прізвище.
Прізвище українського, білоруського або польського походження, утворене від імені Єлій.
-
жбанок
1. Зменшувально-пестливе від “жбан”: невеликий посуд для рідин з ручкою та носиком, зазвичай глиняний або металевий.
2. Рідкісне, діалектне: невеликий глечик, малий горщик.
3. У переносному значенні, розмовне, іронічне: голова людини.