• кабо

    1. Власна назва міста в Гвінеї, столиця однойменної адміністративної області.

    2. Власна назва адміністративної області в Гвінеї.

    3. (Кабо-Верде) Скорочена розмовна назва держави Республіка Кабо-Верде, архіпелагу в Атлантичному океані біля західного узбережжя Африки, а також її столиці — міста Прая.

  • євстигній

    Євстигній — чоловіче особове ім’я грецького походження, українська форма церковного імені Євстигній (від грец. Εὐστίγνιος — «добрий знак»).

  • кабліон

    Кабліон — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі (сучасна назва — Білгород-Дністровська територіальна громада).

  • жалібнесенько

    1. Прислівник до слова “жалібнесенький”; дуже жалібно, вкрай сумно, з великим смутком або розчуленістю.

    2. Уживається для посилення висловлювання жалю, співчуття або для характеристики дуже сумного, тужливого звучання (співу, голосу, музики тощо).

  • євстахіїт

    Запальне захворювання слухової (євстахієвої) труби, що з’єднує середнє вухо з носоглоткою, яке призводить до порушення її провідності та вентиляції барабанної порожнини.

  • каблучок

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “каблук” — невеликий каблук на взутті.

    2. Рідкісна назва для невеликого, округлого пагорба або горбика, що нагадує за формою каблук.

    3. (У техніці, діалектне) Невеликий виступ, крок, ребро або опора на деталі чи конструкції.

  • жалібнесенький

    1. Надзвичайно жалібний, дуже сумний або скорботний; такий, що викликає глибоке співчуття або жаль.

    2. (У посиленому значенні) Найвищий ступінь прояву жалю, смутку або скорботи; вкрай сумний.

  • євстахіївна

    Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Євстахій (Євстахій → Євстахіїв → Євстахіївна).

  • каблучниця

    1. Жінка, яка носить каблуки, особливо високі.

    2. Рідкісна назва рослини з родини бобових, відомої як воронець, вороняче око або солодкий корінь (Bryonia alba).

    3. Заст. Жінка, яка займається виготовленням або продажем каблуків для взуття.

  • жалібненько

    1. Прислівник до слова “жалібний”, що виражає стан або дію, сповнену смутку, скорботи, милосердя або співчуття, часто з відтінком ніжності, зменшеності або певної інтенсивності.

    2. У музиці — спосіб виконання (темп, характер), що передає сумний, сентиментальний, трохи плаксивий настрій; сумно, плачливо (про характер звучання мелодії).