• барій

    Хімічний елемент з атомним номером 56, що належить до лужноземельних металів; позначення — Ba, м’який, сріблясто-білий метал, дуже активний, у природі зустрічається лише у сполуках.

    Проста речовина, що складається з атомів цього елемента; легкий метал, що швидко окиснюється на повітрі та бурхливо реагує з водою.

  • баршан

    1. (географія) Місто в Білорусі, адміністративний центр Барановицького району Берестейської області, розташоване на річці Мітва.

    2. (історична географія) Історична назва міста Барановичі, що вживалася в українських джерелах (наприклад, у пресі) у першій половині XX століття.

  • барцелета

    Барцелета — власна назва італійського роду (Barzeletta), відома в українській мові переважно як назва старовинної італійської поетичної форми (жанру) — невеликого гумористичного або сатиричного вірша на актуальну тему, що мав популярність у XIV–XVI століттях.

    Барцелета — в сучасному вжитку (зокрема в українському літературознавстві та поетиці) може вживатися як загальний термін для позначення короткого сатиричного або жартівливого віршованого твору, написаного у вільній формі, часто з несподіваною чи дотепною кінцівкою.

  • бархоут

    1. Морський термін: найтовстіша дошка або пояс зміцнення зовнішньої обшивки корпусу дерев’яного судна, що розташовується в районі ватерлінії або трохи нижче неї для захисту від стирання та пошкоджень.

    2. У сучасному суднобудуванні: потовщений пояс зі сталевих листів у зовнішній обшивці корпусу судна (зазвичай в середній його частині), що має підвищену міцність для протидії згинальним навантаженням та пошкодженням.

  • бархатність

    1. Абстрактний іменник, що позначає властивість або якість предмета, пов’язану з бархатом — м’якість, гладкість, блискучу пухнастість поверхні, характерну для цієї тканини.

    2. Переносно — про щось надзвичайно ніжне, приємне на дотик, зоровий сприйняття або слух (наприклад, про голос, тембр, колір, шкіру).

  • бархатистість

    Властивість або якість предмета, що за структурою, зовнішнім виглядом або на дотик нагадує бархат; м’якість, оксамитовість.

    Переносно — про ніжність, приємну м’якість, теплоту звучання (голосу, музики), кольору, світла тощо.

  • бархатин

    1. Рід рослин родини мальвових (Malvaceae), представники якого мають великі яскраві квіти та використовуються як декоративні; поширена назва — штокроза.

    2. Текстильна тканина з бавовняної або шовкової пряжі, що має короткий густий ворс на лицьовій стороні; різновид оксамиту.

  • бархатець

    1. Рід однорічних або багаторічних трав’янистих рослин родини айстрових, часто з яскраво-жовтими або помаранчевими квітками, що вирощують як декоративні; окрема рослина цього роду.

    2. Народна назва окремих видів рослин роду бархатець, зокрема бархатців прямостоячих, дрібноцвітих або відхилених, які широко використовуються в квітникарстві.

  • бархат

    1. Щільна оксамитова тканина з короткого ворсу на лицьовому боці, що використовується для пошиття парадного одягу, взуття, оздоблення меблів та інтер’єрів.

    2. Перен. Про щось дуже ніжне, приємне на дотик або зоровий сприйняття, що нагадує цю тканину (наприклад, про шкіру, пелюстки квітів, теплу ніч).

    3. Біол. (у словосполученнях) Назва деяких видів комах, що мають оксамитове, ворсисте забарвлення (наприклад, метелик «ночний бархат»).

  • барханчик

    Барханчик — зменшувально-пестлива форма від слова “бархан”, що означає невеликий піщаний горб або дюну, утворену вітром у пустелях або на узбережжях.

    Барханчик — популярна неофіційна назва невеликих піщаних дюн, зокрема на територіях України, наприклад, у Чорноморському біосферному заповіднику (Херсонська область), де вони є характерним елементом ландшафту.