• бактеріофобія

    1. Патологічний, нав’язливий страх перед бактеріями та мікробами, що призводить до надмірної тривоги щодо можливого зараження та нав’язливих дій, спрямованих на уникнення контакту з ними (наприклад, частине миття рук, уникання громадських місць).

    2. У ширшому, нефаховому вжитку — надмірна, ірраціональна побоювання бактерій та хвороботворних мікроорганізмів.

  • бактеріофагія

    1. Біологічний процес, при якому бактеріофаги (віруси, що інфікують бактерії) проникають у бактеріальну клітину, розмножуються в ній та зрештою знищують (лізують) її.

    2. (У медицині) Метод лікування інфекційних захворювань, що спричинені бактеріями, за допомогою специфічних бактеріофагів, які знищують збудників хвороби.

  • бактеріофаготерапія

    1. Метод лікування інфекційних захворювань, що спричиняються бактеріями, за допомогою специфічних вірусів — бактеріофагів, які здатні інфікувати та знищувати патогенні бактеріальні клітини, не завдаючи шкоди клітинам організму людини чи тварини.

    2. Розділ медицини та біотехнологій, що вивчає принципи, механізми та способи застосування бактеріофагів для терапевтичних та профілактичних цілей.

  • бактеріофаг

    1. Вірус, що здатний інфікувати бактеріальну клітину, розмножуватися в ній та викликати її лизис (руйнування); застосовується в медицині як альтернатива антибіотикам для лікування бактеріальних інфекцій.

    2. Препарат на основі таких вірусів, що використовується для бактеріофагії — лікування та профілактики інфекційних захворювань.

  • бактеріоуловлювач

    1. Спеціальний пристрій або система для виявлення та ідентифікації бактерій у повітрі, воді або інших середовищах, що використовується в мікробіології, медицині та екологічному моніторингу.

    2. Технічний засіб, призначений для відбору проб мікроорганізмів із повітряного середовища з метою подальшого аналізу, часто застосовується в системах вентиляції та очищення повітря.

  • бактеріотрофізм

    1. Способність деяких організмів (наприклад, найпростіших, грибів) живитися бактеріями, поглинаючи їх як їжу.

    2. У біології — тип живлення, при якому організм отримує поживні речовини в результаті поглинання та перетравлення бактерій.

  • бактеріотропіни

    Бактеріотропіни — специфічні антитіла (імуноглобуліни), що виробляються в організмі у відповідь на інфекцію; здатні зв’язуватися з поверхневими антигенами бактерій, роблячи їх більш вразливими до фагоцитозу (поглинання та знищення клітинами-фагоцитами).

  • бактеріотропін

    Бактеріотропін — специфічна антитілоподібна речовина в сироватці крові, що підвищує сприйнятливість бактерій до фагоцитозу, роблячи їх більш привабливими для фагоцитів.

  • бактеріотоксикоз

    Бактеріотоксикоз — захворювання, спричинене потраплянням у організм людини або тварини готових токсинів (отрут), що були вироблені бактеріями у зовнішньому середовищі (наприклад, у харчових продуктах), а не власне живими бактеріями.

    Бактеріотоксикоз — токсикоінфекція, при якій основну патогенну роль відіграють екзотоксини бактерій, що масово розмножилися в продуктах харчування до їх споживання; типовими прикладами є стафілококовий токсикоз та ботулізм.

  • бактеріостаз

    Бактеріостаз — стан призупинення росту та розмноження бактерій, викликаний дією певних фізичних, хімічних або біологічних факторів, без їхньої повної загибелі.