Словник Української Мови
1. Такий, що був доданий, включений до складу чогось, став частиною певної системи, переліку або структури.
2. (У словосполученнях) Такий, що був офіційно прийнятий, затверджений, набрав чинності (наприклад, про закон, правило, стандарт).
3. (У науці, техніці) Такий, що був запроваджений у вжиток, експлуатацію, встановлений для використання.
4. (У тексті) Такий, що був представлений читачеві, слухачеві; ознайомлений, представлений.
Ерудованість — наявність глибоких, різнобічних знань у різних галузях науки, мистецтва та культури; широке інтелектуальне начитання, що проявляється в освіченості та високій загальній культурі людини.
1. (про хімічні речовини, метали тощо) Проникати, входити в щось у розплавленому стані внаслідок тривалого нагрівання; ставати складовою частиною іншої речовини в результаті такого процесу.
2. (перен., розм.) Тривало перебуваючи в якомусь середовищі, колективі, міцно зв’язуватися з ним, освоюватися, ставати своїм.
1. Різко, з силою увійти, вдертися кудись, зазвичай без дозволу або з перешкодою (наприклад, у двері, у приміщення).
2. З силою вдарити, влупити когось або щось (розмовне).
3. Важко впасти, повалитися кудись або на щось (розмовне).
4. Занурити, зарити щось у щось сипке або м’яке (наприклад, руки в кишені).
5. Навалити, покласти щось важке у великій кількості (розмовне).
1. Належний Гефесту, пов’язаний із Гефестом — богом вогню та ковальської справи в давньогрецькій міфології.
2. Створений, викуваний або виготовлений Гефестом (у міфологічному контексті).
3. (Переносно) Надзвичайно міцний, майстерно виготовлений, неруйнівний (за аналогією з виробами бога-коваля).
1. (техн.) З’єднувати металеві деталі шляхом нагрівання та введення між ними розплавленого припою, який заповнює стик.
2. (перен., розм.) Впроваджувати, вбудовувати щось у складну систему або процес, часто поступово або з труднощами.
1. Надзвичайно освічений, обізнаний у різних галузях знань, що володіє великою ерудицією; начитаний і вчений.
2. Який свідчить про глибокі знання, широку ерудицію; виконаний з великою обізнаністю.
Ввалений (від дієслова «ввалити») — такий, що має значну вагу, важкий, масивний; часто вживається в переносному значенні для позначення чогось значного, серйозного або відповідального.
У спеціальному контексті (наприклад, у виробництві чи будівництві) може означати: щільно укладений, утрамбований, компактно розміщений у певному об’ємі.
1. Призначений для вварювання, тобто технологічного процесу з’єднання металевих деталей шляхом введення розплавленого присадного металу у зазор між ними, що нагріваються до стану пластичності, без повного розплавлення їхніх країв.
2. Стосовний до процесу вварювання або призначений для його здійснення (наприклад, про обладнання, режим, матеріал).
1. У давньогрецькій міфології — бог вогню, ковальської справи та ремесла, син Зевса та Гери, уособлення творчої сили вогню та майстерності.
2. Переносно — символ ковальського мистецтва, майстерності у роботі з металом або вогнем.