• багливий

    1. Який має властивість баглити, тобто прилипати, чіплятися до чогось; липкий, в’язкий (переважно про ґрунт, дорогу).

    2. Який легко забруднюється, стає багнючним; болотистий, трясовинний (про місцевість).

    3. Переносно: повільний, млявий, нетямущий (про людину або її дії).

  • багетовий

    1. Який стосується багету (спеціальної дерев’яної планки для обрамлення картин, фотографій, дзеркал тощо), призначений для нього або виготовлений з нього.

    2. Який має форму, вигляд або призначення, подібні до багету (наприклад, про довгий і тонкий хлібобулочний виріб).

  • багетний

    1. Стосовний до багету (у значенні: довга тонка булка французького білого хліба з хрусткою скоринкою), властивий йому; призначений для нього.

    2. Стосовний до багету (у значенні: дерев’яна або пластикова планка для обрамлення картин, фотографій, дзеркал тощо), властивий йому; призначений для виготовлення або кріплення такого обрамлення.

  • багерний

    1. Прикметник до слова “багер”. Який стосується багера (землерийної машини), призначений для нього або виконуваний за його допомогою. Наприклад: багерне ковпання, багерна лопата.

    2. Прикметник до слова “багер” у значенні “глибокомір”. Який стосується багера (глибокоміра), призначений для нього або пов’язаний з вимірюванням глибини водойм.

  • багдадський

    1. Стосунковий до Багдада — столиці Іраку; властивий йому, характерний для нього.

    2. Створений, виготовлений, вирощений тощо у Багдаді або його околицях.

    3. Належний до періоду в історії, коли Багдад був столицею Арабського халіфату (VIII–XIII ст.), пов’язаний з його культурою та мистецтвом того часу.

  • багацько

    1. У знач. прислівника: дуже багато, у великій кількості, значною мірою; часто вживається для посилення кількісної або якісної характеристики.

    2. (розм.) Уживається як прислівник міри та ступеня: дуже, значно, у значній мірі.

  • багацький

    1. Який має велику кількість чогось, багатий на щось; рясний, чималий.

    2. Уживається як складова частина власної назви селища міського типу в Україні — Багацька Кам’янка.

  • багатішатися

    1. (діал.) Ставати багатшим, збільшувати свої матеріальні статки, добробут; розбагатіти.

    2. (перен.) Збагачуватися внутрішньо, набувати нових знань, досвіду або духовних цінностей.

  • багатішати

    1. Ставати багатшим, збільшувати свої матеріальні статки, нагромаджувати багатство.

    2. Перен. Насичуватися чимсь, ставати багатшим у розумінні набуття якихось цінностей (духовних, інтелектуальних, емоційних тощо).

  • багатітися

    1. Ставати багатим, збільшувати свої матеріальні статки, добробут; розбагатіти.

    2. Набувати великої кількості чогось, збагачуватися чимось (у переносному значенні).