• вгоститися

    1. Прибути кудись у гості, відвідати когось з метою побувати в гостях; затриматися десь як гість.

    2. Рідко вживане значення: отримати прихисток, житло або годування на певний час за запрошенням; бути прийнятим кимсь у ролі гостя.

  • вгостити

    1. Прийняти когось як гостя, запросити до себе в гості; пригостити, прийняти з гостинністю.

    2. (рідко) Піти в гості до когось, відвідати когось.

  • еспресо

    1. Міцна кава, приготована шляхом пропускання гарячої води під високим тиском через тонко помелене обсмажене кавове зерно.

    2. Порція такої кави об’ємом приблизно 25–35 мл, яка зазвичай подається в маленькій чашці.

  • вгомонити

    1. Заспокоїти, змусити затихнути, припинити шум або галас.

    2. Переносно: заспокоїти, приборкати якісь сильні почуття, переживання (наприклад, сум, тривогу, біль).

  • гирати

    1. (техн.) Обертатися навколо осі, здійснювати обертальний рух; крутитися, вертітися (про маховик, ротор тощо).

    2. (перен., розм.) Швидко обертатися, кружляти, вертітися на одному місці або рухатися по колу.

    3. (перен., розм.) Часто та швидко змінювати свої рішення, погляди, позицію; метушитися.

  • вгорітися

    1. (розм.) Сильно захворіти, особливо від запальних процесів, зазнати важкого ураження організму внаслідок хвороби.

    2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, поразки, провалитися в якійсь справі; потрапити в скрутне становище.

  • вгомон

    Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

  • вгоріти

    вгоріти — дієслово доконаного виду, що означає: згоріти повністю або значною мірою, перетворитися на попіл у результаті горіння.

  • еспланада

    1. Широка, відкрита площа у місті, зазвичай обсаджена деревами та призначена для прогулянок, часто розташована вздовж набережної або в парковій зоні.

    2. Військовий термін: вільний, незабудований простір перед фортецею або укріпленням, що утворювався для забезпечення огляду та ведення вогню, позбавлений будівель і високої рослинності.

  • вголос

    1. Досить голосно, щоб було добре чути; не пошепки, не міццем.

    2. Уживається для посилення значення дієслів, що виражають емоційне виявлення (сміятися, плакати, ридати тощо).