1. Прибути кудись у гості, відвідати когось з метою побувати в гостях; затриматися десь як гість.
2. Рідко вживане значення: отримати прихисток, житло або годування на певний час за запрошенням; бути прийнятим кимсь у ролі гостя.
Словник Української Мови
1. Прибути кудись у гості, відвідати когось з метою побувати в гостях; затриматися десь як гість.
2. Рідко вживане значення: отримати прихисток, житло або годування на певний час за запрошенням; бути прийнятим кимсь у ролі гостя.
1. Прийняти когось як гостя, запросити до себе в гості; пригостити, прийняти з гостинністю.
2. (рідко) Піти в гості до когось, відвідати когось.
1. Міцна кава, приготована шляхом пропускання гарячої води під високим тиском через тонко помелене обсмажене кавове зерно.
2. Порція такої кави об’ємом приблизно 25–35 мл, яка зазвичай подається в маленькій чашці.
1. Заспокоїти, змусити затихнути, припинити шум або галас.
2. Переносно: заспокоїти, приборкати якісь сильні почуття, переживання (наприклад, сум, тривогу, біль).
1. (техн.) Обертатися навколо осі, здійснювати обертальний рух; крутитися, вертітися (про маховик, ротор тощо).
2. (перен., розм.) Швидко обертатися, кружляти, вертітися на одному місці або рухатися по колу.
3. (перен., розм.) Часто та швидко змінювати свої рішення, погляди, позицію; метушитися.
1. (розм.) Сильно захворіти, особливо від запальних процесів, зазнати важкого ураження організму внаслідок хвороби.
2. (перен., розм.) Зазнати невдачі, поразки, провалитися в якійсь справі; потрапити в скрутне становище.
Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.
вгоріти — дієслово доконаного виду, що означає: згоріти повністю або значною мірою, перетворитися на попіл у результаті горіння.
1. Широка, відкрита площа у місті, зазвичай обсаджена деревами та призначена для прогулянок, часто розташована вздовж набережної або в парковій зоні.
2. Військовий термін: вільний, незабудований простір перед фортецею або укріпленням, що утворювався для забезпечення огляду та ведення вогню, позбавлений будівель і високої рослинності.
1. Досить голосно, щоб було добре чути; не пошепки, не міццем.
2. Уживається для посилення значення дієслів, що виражають емоційне виявлення (сміятися, плакати, ридати тощо).