Древослів

Словник Української Мови

  • качачі

    Качачі — власна назва села в Україні, розташованого в Берегівському районі Закарпатської області.

  • двовходовий

    1. Який має два входи, два вхідні отвори або призначений для введення даних через два незалежні канали.

    2. У техніці, зокрема в електроніці та обчислювальній техніці: що має два входи для сигналів, даних або живлення (наприклад, про двовходовий підсилювач, двовходовий мультиплексор).

  • качачий

    1. Стосується до качки (птаха), властивий їй або призначений для неї.

    2. Стосується до Качівки (назви населених пунктів), пов’язаний із нею.

  • двовузловий

    1. Який має два вузли, складається з двох вузлів (у техніці, біології тощо).

    2. У математиці, зокрема в теорії графів: такий, що містить дві вершини (вузли).

  • качаточко

    Качаточко — власна назва, що використовується як зменшувально-пестливе ім’я або прізвисько для дитини, зокрема хлопчика, або молодої, милої людини.

    Качаточко — власна назва, що може вживатися як персонажний термін у фольклорі, художніх творах або як ігрове/сімейне прізвисько, що передає ласку та ніжність.

  • качатник

    Качатник — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

  • двовуглекислий

    Хімічний термін, що позначає сполуку, яка містить два карбоксильні радикали (-СООН) у молекулі; двоосновний карбонова кислота.

    У застарілій або спеціалізованій хімічній номенклатурі — те саме, що діоксид вуглецю (вуглекислий газ, CO₂).

  • качатко

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “качка” — маленька качка, каченя.

    2. Розмовна назва плавального надувного круга або іншого пристрою для навчання плаванню дітей, який часто має форму качки або іншої тварини.

    3. У технічному сленгу — невеликий плавучий засіб, надувний човен.

  • двоводний

    1. (у хімії) Про сполуку, зокрема про сіль: така, що містить у своєму складі дві молекули кристалізаційної води.

    2. (у техніці) Про паливо: такий, що складається з двох різних видів водиль (наприклад, бензину та спирту).

  • качатися

    1. Переміщуватися обертальним рухом по поверхні або в повітрі; котитися.

    2. Перен. Поширюватися, передаватися від одного до іншого (про чутки, інформацію).

    3. Розм. Відвідувати якесь місце, заклад (часто розважальний) або перебувати там, проводити час.

    4. Розм. Відпочивати, розслаблятися, нічого не роблячи; ледарювати.

    5. Сленг. Займатися силовою фізичною вправою, підніманням ваги (зазвичай у спортзалі); тренуватися.