Балакати, теревенити, вести легковажну, пусту розмову.
Говорити безглуздя, нісенітниці, нести дурниці.
Проводити час у пустих розмовах, займатися балачками замість справи.
Словник Української Мови
Балакати, теревенити, вести легковажну, пусту розмову.
Говорити безглуздя, нісенітниці, нести дурниці.
Проводити час у пустих розмовах, займатися балачками замість справи.
1. Стосовний до балюстради, властивий їй; призначений для балюстрад.
2. Який має вигляд балюстради, утворений балюстрадою; прикрашений балюстрадою.
1. Відчувати біль, хворобливі відчуття; боліти, страждати.
2. (переносно) Зазнавати моральних страждань, душевного болю; мучитися, тужити.
3. (розмовне) Бути несправним, ламатися (про механізми, пристрої); створювати проблеми в роботі.
1. (розм.) Відчувати біль, страждати від болю, хвороби; також — зазнавати моральних страждань, душевного болю.
2. (перен., розм.) Нудьгувати, сумувати, перебувати в стані туги, нерозважливості.
3. (заст.) Псувати, нищити, завдавати шкоди; також — піддавати тортурам, катувати.
Бальтасарів — власна назва, що походить від імені Бальтасар (одна з форм імені Валтасар), історично використовувалася в Україні для найменування певних місцевостей, зокрема селища, яке входило до складу Олександрійського повіту Херсонської губернії (нині — територія Кіровоградської області).
Бальтасарів — власна назва колишнього селища (нині — частини села) на Херсонщині, заснованого німецькими колоністами в середині XIX століття та названого на честь землевласника Бальтазара (Бальтасара) Фабриціуса.
1. Стосунковий до балу (урочистого танцювального вечора), призначений для балу або характерний для нього.
2. Стосунковий до балу (великого кулястого тіла), що має форму кулі.
1. Стосується технічного обладнання, споруд та інженерних систем, що забезпечують функціонування бальнеологічних курортів, лікувальних вод та процедур (наприклад, насосні станції, трубопроводи для мінеральних вод, системи підігріву та охолодження води).
2. Пов’язаний з технологіями видобування, підготовки, транспортування та використання природних лікувальних ресурсів (мінеральних вод, лікувальних грязей, газів) у курортній справі.
1. Стосується бальнеології — розділу курортології, що вивчає лікувальні властивості мінеральних вод, їх походження, фізико-хімічний склад, методи застосування для лікування та профілактики захворювань, а також питання організації курортів на їх основі.
2. Пов’язаний із лікуванням за допомогою природних мінеральних вод, грязей та інших курортних факторів; призначений для такого лікування.
Пов’язаний з одночасним використанням природних лікувальних вод (бальнеології) та лікувальних грязей (пелоїдів) для лікувально-профілактичних цілей.