Словник Української Мови
1. Позбавлений орієнтації, здатності правильно визначати своє місцезнаходження, час, обставини або розуміти ситуацію; втративший орієнтацію.
2. Який перебуває у стані розгубленості, нерішучості через несподіваність подій або нестачу інформації; збентежений, спантеличений.
1. Який стосується квітника, призначений для нього або пов’язаний з його влаштуванням та доглядом.
2. Який має відношення до селища Квітникове або іншого населеного пункту з подібною назвою.
1. Стосовний до квітникарства, пов’язаний з вирощуванням квітів або декоративних рослин.
2. Призначений для квітникарства, що використовується у квітникарській справі.
1. Втрачати організацію, чітку структуру або порядок; ставати безладним, незлагодженим.
2. Втрачати здатність до чітких, організованих дій; плутатися, втрачатися (про людину або групу людей).
Галузь рослинництва, що займається вирощуванням квіткових та декоративних рослин для отримання квітів на зріз, садивного матеріалу, а також для озеленення та прикраси територій.
Діяльність, пов’язана з розведенням, вирощуванням та доглядом за квітковими та декоративними рослинами, часто як професія, заняття або хобі.
1. Позбавити організації, порушити порядок, чіткий функціонал або налагоджену діяльність чогось, внести безлад, хаос.
2. Вивести з рівноваги, спричинити розлад у психічному стані або діяльності людини, збити з пантелику.
Жінка, яка професійно займається вирощуванням квітів, квіткових рослин або декоративних саджанців; працівниця квітникарства.
Власна назва сорту або виду декоративної рослини, що вирощується в квітниках (наприклад, назва троянди, тюльпана тощо).
Втрачати організацію, ставати безладним, невпорядкованим; порушувати свою структуру або функціонування.
Втрачати здатність до чітких, організованих дій; ставати нездатним діяти злагоджено.
Квітникар — особа, яка професійно займається вирощуванням квітів, декоративних рослин або квітниковим господарством.
Квітникар — власник або працівник квітникарського господарства (квітниці).
Позбавляти організації, ладу, порушувати налагоджену діяльність, функціонування чогось.
Виводити з рівноваги, сковувати, паралізувати дії когось, позбавляти здатності чітко мислити або діяти.