Бути виготовленим, створюватися, робитися (про предмети, продукти тощо).
Приймати потрібну позу, становище; готуватися до дії (наприклад, до стрибка, удару).
Ставати готовим до чогось, набувати необхідних якостей або стану (переносно).
Словник Української Мови
Бути виготовленим, створюватися, робитися (про предмети, продукти тощо).
Приймати потрібну позу, становище; готуватися до дії (наприклад, до стрибка, удару).
Ставати готовим до чогось, набувати необхідних якостей або стану (переносно).
1. Створювати, робити якісь предмети, продукти, вироби з певних матеріалів, зазвичай у результаті трудового процесу або технологічної операції.
2. Готувати, приготувати їжу, напої.
3. Розмовне: пристосовувати, підганяти щось під певні потреби або вимоги; також готувати когось до чогось.
1. Властивість або стан, коли явище, процес або функція повторюються через два різні, чітко визначені періоди часу або інтервали.
2. (Математика) Властивість функції мати два лінійно незалежні періоди на комплексній площині, що робить її еліптичною функцією.
1. Бути виготовленим, створюватися, робитися (про предмети, продукти тощо).
2. Приводити себе в якийсь стан, готуватися до чогось, приймати потрібну позу або положення.
3. (у пасивній конструкції) Бути призначеним, призначатися для чогось.
1. Старовинний жест благословення, при якому два пальці (зазвичай вказівний і середній) з’єднуються разом, а інші згинаються, що символізує дві природи Ісуса Христа — божественну та людську; використовувався в православ’ї до реформ патріарха Никона у XVII столітті, що призвело до розколу та появи старообрядців.
2. Назва одного з найважливіших догматичних та обрядових розбіжностей у Російській православній церкві XVII століття, що стосувалося способу хрещення двома пальцями замість трьох (триперстя).
1. Створювати, робити якісь предмети, продукти, вироби з певних матеріалів або сировини в результаті трудової діяльності.
2. Підготовляти, приготувати щось для певної мети, приводити в потрібний стан.
1. Ботанічна характеристика квітки, що має лише дві пелюстки в віночку, протиставлена багатопелюстковості.
2. У систематиці рослин — одна з ознак, що використовується для класифікації видів, зокрема в родинах, де кількість пелюсток є стабільною ознакою (наприклад, у деяких губоцвітих).
Такий, що перебуває в процесі виготовлення або призначений для виготовлення.
Який стосується виготовлення, призначений для виготовлення чогось.
Двопелюсник — власна назва роду рослин (Dipelta) родини жимолостеві, що походить з Китаю та відрізняється декоративними квітами з двома приквітками, схожими на чашечку.