Словник Української Мови
1. (у фізиці, техніці, матеріалознавстві) Такий, що має різні фізичні властивості (наприклад, міцність, теплопровідність, оптичні характеристики) у різних напрямках (на відміну від ізотропічного).
2. (у ботаніці) Такий, що має неоднакову форму або будову в різних напрямках, несиметричний.
1. Фізична властивість середовища (твердого тіла, рідини, плазми тощо), яка полягає в залежності його фізичних характеристик (наприклад, механічних, оптичних, електричних, теплових) від напрямку їх вимірювання або від напрямку дії зовнішнього впливу.
2. У більш широкому сенсі — властивість об’єкта або системи, яка проявляється по-різному залежно від напрямку або орієнтації в просторі; протилежність ізотропності.
Анізофілія — у ботаніці: морфологічна особливість рослин, що полягає в нерівності, асиметрії або відмінності у формі, розмірі або будові листків, розташованих на одному пагоні або в одному вузлі.
1. (у біології) такий, що має нерівномірну спорідненість до різних барвників, що використовуються в мікроскопії; такий, що фарбується нерівномірно або вибірково.
2. (у фізиці, хімії) такий, що має різну спорідненість або взаємодію з речовинами або полями різної природи або напрямку.
1. У лінгвістиці: неоднаковість тривалості звуків мови, що може впливати на ритмічну структуру мовлення.
2. У біології та медицині: порушення нормальної рівномірності ходу фізіологічних процесів у часі, наприклад, серцевих скорочень анізохронія серця.
1. У християнській традиції — принципове заперечення шанування релігійних зображень (ікон) та їх використання в культі, іконоборство.
2. У мистецтві та культурології — відсутність або свідома відмова від зображувальних, образотворчих форм у творчості, що характеризується переважанням символів, абстракцій чи тексту.
1. (індіго) Тропічна рослина роду Indigofera з родини бобових, з листя якої добувають синій барвник.
2. (індіго) Синій барвник, що отримується з листя рослини аніл (Indigofera tinctoria та деяких інших видів), а також його синтетичний аналог; широко використовувався для фарбування тканин.
1. Хімічна сполука, що є похідним аніліну, утвореним шляхом заміни атома водню в аміногрупі на інший радикал або метал; зазвичай стійкий катіон або сіль, що містить групу C₆H₅NH₂⁺ або її похідні.
2. (у спеціалізованій літературі) Назва органічного катіону C₆H₅NH⁺, який утворюється при протонуванні аніліну або в деяких хімічних реакціях; феніламіній.
1. Послідовник анімізму — релігійно-філософської течії, що вважає душу (аніму) основою життя та наділяє нею не тільки людей і тварин, але й рослини, явища природи та предмети.
2. Художник, який створює анімаційні фільми (мультфільми); мультиплікатор.
1. (у хімії) що стосується аніонів, властивий аніонам; що має негативний електричний заряд.
2. (у техніці, косметології) що містить аніони або генерує їх, часто для досягнення певного ефекту (наприклад, про аніонні ПАР, аніонне миття, аніонні оздоровчі прилади).