Словник Української Мови
1. Зовнішність, зовнішні ознаки когось або чогось; те, як хтось або щось виглядає.
2. Напрям, бік, сторона, з якої розглядається щось; точка зору, аспект.
3. Різновид, тип, форма прояву чогось; категорія, клас.
4. (у множині) Поза, маніри, поведінка, призначені створити певне враження.
5. (розм.) Можливість побачити когось або щось; поява в полі зору.
Експонометр — пристрій для вимірювання освітленості або яскравості об’єкта з метою визначення оптимальної експозиції (комбінації витримки та діафрагми) у фотографії та кінематографії.
Експонометр — вбудований або зовнішній пристрій у фото- або відеокамері, що автоматично визначає необхідні параметри експозиції для отримання правильно освітленого знімка.
1. Дія за значенням дієслова “вигладжувати” — надання гладкого, рівного вигляду поверхні шляхом видалення нерівностей, зморшок або шорсткостей.
2. (перен.) Усунення суперечностей, розбіжностей або конфліктів; надання чому-небудь більш спокійного, злагодженого характеру.
3. (техн.) Технологічна операція обробки металевих, дерев’яних або інших поверхонь для підвищення їхньої чистоти та рівності (наприклад, шліфуванням, поліруванням).
4. (матем.) Заміна фактичних, нерівномірних значень функції або статистичних даних наближеними для отримання згладженої залежності.
1. Дія за значенням дієслова “вигинати” — надання чомусь вигнутої, зігнутої форми; викривлення, згинання чогось дугою або півколом.
2. Стан за значенням дієслова “вигинатися” — прийняття вигнутої, зігнутої форми; викривлення, згинання дугою або півколом (наприклад, про спину, стебло).
3. (у техніці, матеріалознавстві) Процес пластичної деформації матеріалу (металу, деревини тощо) під дією згинального моменту для отримання деталі потрібної криволінійної форми.
1. (у фотографії) Про зображення, плівку або фотоматеріал, що був опромінений світлом у фотокамері або іншим способом для отримання на ньому прихованого зображення; підданий дії світла, експозиції.
2. (у геології) Про ділянку земної поверхні, схил, берег тощо, що звернений у певному напрямку щодо сторін світу або впливу зовнішніх факторів (наприклад, вітру).
3. (переносно) Такий, що опинився в центрі уваги, на загальному огляді; виставлений напоказ, демонструваний публічно.
Гамбузія — рід дрібних прісноводних риб родини пецилієвих (Poeciliidae), поширених у водоймах Північної та Центральної Америки.
Гамбузія — загальна назва для видів риб роду Gambusia, зокрема Gambusia affinis (гамбузія західна), яку інтродукують у різних регіонах світу для біологічної боротьби з личинками комарів, оскільки вони живляться ними.
1. Місце, де щось вигнуте, зігнуте; закруглення, викривлення.
2. Дія за значенням дієслова *вигинати*; вигинання.
3. У техніці — вид деформації матеріалу (балки, стрижня тощо) під дією зовнішніх сил, що характеризується зміною кривизни осі або середньої поверхні елемента.
Вигембльовування — власна назва, що позначає художній прийом або стилістичну манеру, характерну для творчості сучасного українського письменника та художника Володимира Вігембля, який полягає у поєднанні гротеску, абсурду, чорного гумору та філософської притчі для дослідження соціальних явищ та людської природи.
1. (математика) Показник степеня, число, що показує, скільки разів основа степеня множиться сама на себе.
2. (біологія) Швидке, стрімке зростання чи розмноження популяції, коли її чисельність збільшується в геометричній прогресії.
3. (загальне) Дуже швидке, стрімке зростання, поширення або розвиток чого-небудь (наприклад, процесів, явищ, інформації).
1. (іст.) Політична та економічна доктрина, що виникла у Фландрії на початку XV століття, яка відстоювала принципи міського самоврядування, свободи торгівлі та незалежності від феодальної влади; названа на честь легендарного фламандського героя-боротьбиста Гамбрінуса.
2. (перен., рідк.) Назва пивного культу або надмірного захоплення пивом, що походить від того ж фольклорного персонажа, якого часто вважають покровителем пивоварів.