Дотанцьовувати — закінчувати танець, доводити його до кінця; танцювати до певного моменту або стану.
Дотанцьовувати (розм.) — доводити щось тривале, виснажливе або небажане до логічного завершення, часто з відтінком зневіри або обов’язку.
Словник Української Мови
Дотанцьовувати — закінчувати танець, доводити його до кінця; танцювати до певного моменту або стану.
Дотанцьовувати (розм.) — доводити щось тривале, виснажливе або небажане до логічного завершення, часто з відтінком зневіри або обов’язку.
1. (від англ. to donate) У комп’ютерних та відеоіграх — добровільно перерахувати реальні гроші на розвиток проєкту, сервера, каналу тощо, зазвичай отримуючи певні ігрові переваги або винагороду.
2. (від англ. to donate) У сфері стримінгу та контенту — зробити фінансовий внесок (донат) на користь автора, блогера, стрімера через спеціалізовані платіжні системи.
1. (у філософії, логіці) Такий, що стосується якості, властивості або ознаки предмета, а не його самої сутності; атрибутивний.
2. (у мовознавстві) Який виражає ознаку предмета та відповідає на питання «який?»; відносний (про прикметник).
1. (розм.) Доторкатися до кого-, чогось, торкатися чогось, зачіпати щось, особливо з метою дослідження або з цікавості.
2. (перен., розм.) Звертатися до когось із набридливими проханнями, допитами, причіплятися з чимось, нав’язувати свою увагу.
1. (від англ. “to dot”) У комп’ютерній графіці та дизайні — створювати або обробляти зображення, що складаються з окремих точок (пікселів), зокрема в технології точкового малювання (dot painting).
2. (від англ. “to dot”) У програмуванні — використовувати точкову нотацію для доступу до властивостей, методів або елементів об’єкта (наприклад, `object.property`).
3. (від англ. “to dot”) У контексті інтернет-технологій — додавати крапку (символ `.`) як частину доменного імені, адреси, файлового шляху тощо.
1. (про рослини) Дійти до стану повного висипання насіння, дозріти для посіву.
2. (переносно, розмовне) Дійти до крайньої межі, втратити міру, перейти межу припустимого (часто про поведінку людини).
1. Дієслово, що означає закінчити сіяти, завершити процес посіву.
2. У переносному значенні — докласти останні зусилля для завершення якоїсь справи, додати необхідне до вже зробленого.
1. (про зерно, насіння) Під час сівання потрапляти, додаватися до чогось іншого, змішуватися з ним.
2. (перен., розм.) Випадково, ненавмисно опинятися серед когось або чогось, приєднуватися до якоїсь групи, справи.
1. Додатково просіювати щось, щоб відокремити дрібні частинки від великих або очистити від домішок.
2. Сіяти додатково на вже засіяній ділянці для покращення густоти посіву.
1. До цього часу, до теперішнього моменту; досі.
2. (Уживається для підсилення) До такої міри, до такого ступеня; настільки.