1. (міфологія) У давньогрецькій міфології — син Пелія, царя Іолка, учасник походу аргонавтів та полювання на Калідонського вепра.
2. (астрономія) Рідкісне чоловіче ім’я, яке іноді вживається як власна назва.
Словник Української Мови
1. (міфологія) У давньогрецькій міфології — син Пелія, царя Іолка, учасник походу аргонавтів та полювання на Калідонського вепра.
2. (астрономія) Рідкісне чоловіче ім’я, яке іноді вживається як власна назва.
Акаталаземія — рідкісне спадкове захворювання, спричинене дефіцитом ферменту каталази, що призводить до накопичення перекису водню в організмі та може викликати ураження слизових оболонок ротової порожнини.
Акатамасезія — власна назва роду викопних морських єжів родини Acrocidaridae, що існували у юрському періоді.
Акатафазія — медичний термін, що означає порушення мовлення, при якому людина неправильно вживає слова, хоча зберігає загальну граматичну структуру речення; часто спостерігається при деяких психічних захворюваннях.
1. (у мовознавстві) Вимовляти ненаголошені голосні звуки [о] як [а] у власних назвах, термінах або запозичених словах, що характерно для російської вимови та деяких східних говорів української мови; проявляти акання.
2. (переносно, розм., зневажл.) Навмисно вживати російські відповідники українських слів або запозичену з російської лексику, наслідувати російську мовну норму чи вимову, зокрема акання.
1. Власна назва лінії косметичних засобів для догляду за шкірою, що містить у своєму складі комбінацію амінокислот та гіалуронової кислоти, призначених для інтенсивного зволоження, відновлення та захисту шкірного покриву.
2. (У загальному значенні) Складний біоактивний комплекс на основі амінокислот та води (або гіалуронової кислоти), що використовується в косметології як потужний зволожувальний та регенеруючий компонент.
1. Який містить у своєму складі хімічний елемент азот (N).
2. (У хімії та біохімії) Про органічні сполуки, речовини або добрива, що містять у своїй молекулі один або декілька атомів азоту.
1. Який стосується сполук азоту та водню, їхнього утворення або властивостей.
2. Який містить у собі азот та водень як основні компоненти (наприклад, про азотоводневу суміш).
Азотоген — хімічний елемент, атомний номер 7, легкий безбарвний газ без запаху, що становить основну частину повітря (майже 78% за об’ємом) і є життєво важливим компонентом білків та нуклеїнових кислот у всіх живих організмах; нітроген, N.
Азотоген (застаріле) — те саме, що азотобактер: рід бактерій, здатних фіксувати атмосферний азот і перетворювати його на сполуки, доступні для рослин.
Азотодобування — процес видобутку азоту з природних джерел (наприклад, з повітря) або його отримання з азотовмісних сполук для подальшого промислового використання.