• капра

    Капра — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською та Хмельницькою областями.

    Капра — власна назва села в Україні, у складі Борщівської міської громади Чортківського району Тернопільської області.

  • дріт

    1. Металева (зазвичай мідна, алюмінієва або сталева) нитка, тонкий прут, що використовується для проведення електричного струму, у зв’язку, а також у побуті та техніці.

    2. Тонкий металевий прут, звичайно сталевий, що застосовується для виготовлення гвоздів, сіток, пружин тощо.

    3. Розмовне позначення телеграфного або телефонного зв’язку, повідомлення, переданого таким зв’язком (наприклад, “отримати дріт”).

  • каппадокійський

    1. Стосунний до Каппадокії — історичної області в Малій Азії (на території сучасної Туреччини), її мешканців, культури аро природних умов.

    2. Стосунний до Каппадокійської церкви, ранньохристиянської громади та її традицій, або до каппадокійських отців (Василія Великого, Григорія Богослова, Григорія Ніського).

    3. Стосунний до каппадокійської породи коней, відомої в античні часи.

  • дріпло

    1. (розм.) Невеликий, часто непотрібний предмет, дрібниця, дрібна річ; теж про щось незначне, маловажне.

    2. (перен., розм., зневажл.) Про незначну, нікчемну, неавторитетну людину.

  • каппа

    1. Десята літера грецького алфавіту (Κ, κ), що позначає звук [k].

    2. Умовне позначення одного з карбованих іменних золотих монет Стародавньої Греції, на яких було зображено цю літеру.

    3. У статистиці та наукових дослідженнях — коефіцієнт угоди (коефіцієнт Каппа Коена), що використовується для оцінки ступеня узгодженості між двома або більше експертами (кодерами, вимірювачами) за категоріальними змінними.

    4. У фізиці — позначення для діелектричної проникності середовища (символ κ).

    5. У біології — тип білкових токсинів, що продукує бактерія Clostridium perfringens.

    6. У популярній інтернет-культурі, особливо на стрімінговому сервісі Twitch, — назва емуджі (емотікона), що зображує стилізоване обличчя з порожніми очима та широко розкритим ротом, яке використовується для вираження сарказму, іронії або тролінгу.

  • капотітися

    1. (діал.) Тривало, старанно працювати, копітко займатися чимось; копотіти.

    2. (діал.) Повільно, без поспіху рухатися; ледве чвалати, тягтися.

    3. (діал.) Довго, нудно говорити про щось; базікати.

  • дріопітек

    Рід викопних людиноподібних мавп, що існували в міоцені та пліоцені (близько 12–9 млн років тому) на території Європи, Азії та Африки; вважаються одними з найдавніших предків сучасних гомінід (людини та великих мавп).

  • капотіти

    1. (розм.) Тікати, швидко йти або їхати, здебільшого з відтінком неспокою або поспіху.

    2. (перен., розм.) Швидко рухатися, мчати (про транспортний засіб).

  • дріоптерикс

    Дріоптерикс — рід викопних птерозаврів родини Rhamphorhynchidae, що існував у пізній юрський період; скам’янілі рештки знайдені в Німеччині.

  • капотуватися

    1. (у техніці) зазнавати капотування — перекидання літака через носову частину при посадці чи зльоті внаслідок різкого гальмування, зіткнення з перешкодою тощо.

    2. (переносно, розмовне) зазнавати невдачі, провалу, потрапляти у скрутне або незручне становище, «зазнавати аварії» в певній справі.