1. Мати борг, бути винним комусь гроші або інші матеріальні цінності.
2. Бути зобов’язаним зробити щось, віддячити за послугу, виявити вдячність тощо.
-
заборгованість
Заборгованість — сума грошей або інших матеріальних цінностей, яку одна особа чи організація зобов’язана повернути іншій особі чи організації за отримані, але не сплачені товари, послуги або взятий у борг капітал.
Заборгованість — стан, коли борг не погашений у встановлений строк; наявність непогашених зобов’язань.
Заборгованість (у бухгалтерському обліку) — загальна сума всіх боргових зобов’язань підприємства або організації перед кредиторами, бюджетом, працівниками тощо.
-
заборгований
1. Такий, що має заборгованість, борги; зобов’язаний сплатити гроші або повернути щось інше за позикою, кредитом, невиконану роботу тощо.
2. Такий, що накопичився, не був виконаний у встановлений термін і підлягає виконанню (про платежі, роботу, обов’язки).
-
забора
1. Рідкісний варіант написання слова “заборо́ра” — діалектного синоніма до літературного “заборо́на” (наказ, що забороняє щось; обмеження, застосування заборонних заходів).
2. У західних регіонах України може вживатися як народна назва рослини “заборонь” (вид будяку або чортополоху).
-
заболітися
1. Почати відчувати біль, стати хворим, захворіти (про людину, частину тіла тощо).
2. (переносно) Почати відчувати сильний душевний страждання, муку, тугу; зажуритися.
-
заболіти
1. Почати відчувати біль, стати хворим; захворіти.
2. Відчувати тугу, сум, сильне емоційне страждання через когось або щось.
3. Розпочати інтенсивно відчувати, переживати щось (наприклад, почуття, бажання).
-
заболілий
1. Який зазнав болю, почав боліти; такий, що болить.
2. Який викликає почуття болю, співчуття, жалість; страждальницький, болісний.
3. Який виражає фізичний біль або душевні страждання.
-
заболочуватися
1. Ставати болотистим, перетворюватися на болото; набирати вологи, ставати мокрим і важкопрохідним (про місцевість, ґрунт).
2. Заростати болотною рослинністю, калюжами; замулюватися (про водойми).
3. Перен. зазнавати занепаду, деградації; втрачати чіткість, ефективність або ставати громіздким і неповоротким (про процеси, системи, організації).
-
заболочувати
1. Перетворювати на болото, робити болотистим, зволожувати місцевість до стану, коли вона стає непридатною для землеробства чи будівництва.
2. Покривати болотною рослинністю, мулом, товщею в’язкого осаду (про водойми).
3. У техніці та промисловості: викликати засмічення, засорення або утворення відкладень, що порушують нормальну роботу механізмів, систем, каналів тощо.
-
заболочуваність
Заболочуваність — властивість території, ґрунту або ландшафту бути схильними до утворення болота або перебувати в стадії заболочування; ступінь поширення боліт на певній місцевості.
Заболочуваність — процес поступового перетворення суходолу на болото внаслідок надмірного зволоження.