Словник Української Мови
1. У середньовічній системі освіти — вищий цикл “семи вільних мистецтв”, що включав арифметику, геометрію, музику та астрономію, який вивчався після тривіуму.
2. У сучасному вживанні — символічна назва для комплексу точних наук або математично-природничих дисциплін, що протиставляється гуманітарним.
Який має дві леміші (спеціальні металеві пластини для кріплення ременя до плуга).
1. Музичний твір, написаний для чотирьох однорідних або різнорідних голосів, що виконується без супроводу інструментів.
2. Ансамбль із чотирьох співаків або музикантів, які виконують такі твори.
1. Який має два леза, два ріжучі краї (про зброю, знаряддя тощо).
2. Переносно: такий, що може мати подвійну, неоднозначну інтерпретацію; двозначний, двосмислений (про висловлювання, ситуацію).
1. Пов’язаний з квадрафонією — системою запису та відтворення звуку, що передбачає використання чотирьох окремих звукових каналів для створення ефекту об’ємного звучання.
2. Створений, записаний або призначений для відтворення за принципом квадрафонії (про музичний твір, запис, апаратуру тощо).
1. Музичний інструмент, різновид акустичної гітари з чотирма струнами, що має квадратний корпус; характерний для українського та козацького музичного побуту XVII–XIX століть.
2. Рідкісна назва для струнного музичного інструмента типу скрипки, але з квадратним корпусом.
1. Який має дві легені (про організм або його будову).
2. Який належить до класу хребетних тварин, що дихають за допомогою легень (Dipnoi), або пов’язаний із ним.
1. Який стосується квадратури, тобто визначення площі плоскої фігури або поверхні, або об’єму тіла; пов’язаний з обчисленням квадратури.
2. У фразеологізмі “квадратура кола”: переносно — про щось нездійсненне, безвихідна або дуже складна справа.
3. У астрономії: який стосується конфігурації небесних тіл, коли їхні напрямки з точки спостереження утворюють кут у 90° (наприклад, квадратурна точка).
Який має дві лапки (про тварин, переважно птахів).
Який має дві лапоподібні частини або виступи.
1. Математичний термін, що означає побудову квадрата, рівновеликого даній плоскій фігурі, або, в ширшому розумінні, обчислення площі плоскої фігури або криволінійної поверхні.
2. У астрономії — конфігурація, при якій два небесних тіла (наприклад, планета та Сонце) для спостерігача з Землі розташовані під прямим кутом (90°) один до одного.
3. У мистецтві, зокрема в архітектурі та живопису, — технічний прийом вписування фігур або композиції в певну геометричну форму (найчастіше квадрат або круг) або утворення складних орнаментів на основі геометричних побудов.