Словник Української Мови
1. (ісп. zambo) Історичний термін в Латинській Америці часів колонізації для позначення нащадка від змішаного шлюбу або зв’язку між представником негроїдної раси та індіанцем (або навпаки).
2. (англ. Zambo) Рідкісна власна назва географічних об’єктів, зокрема назва міста на Філіппінах (також Замбоанга) та однойменної провінції.
Велика річка в Південній Африці, що бере початок у Замбії, протікає через кордони кількох держав (Замбія, Ангола, Намібія, Ботсвана, Зімбабве, Мозамбік) і впадає в Мозамбіцьку протоку Індійського океану; одна з найбільших річок Африки за площею басейну та довжиною.
1. (розм.) Втомитися, знесилитися від тривалої або напруженої роботи, втратити сили; закластися.
2. (перен., розм.) Затриматися десь надовго, засидітися, забаритися.
1. (діал.) Заспокоїти, забавити дитину, щоб вона не плакала; зайняти її чимось цікавим.
2. (перен., розм.) Утихомирити, приборкати когось; примусити заспокоїтися або зайнятися чимось.
3. (перен., розм.) Приховати, заховати щось, зробити непомітним; затаїти.
1. (від власного імені Май) Про те, що стосується творчості, стилю або художньої манери українського поета-авангардиста, митця та громадського діяча Володимира Мая (Володимира Семеновича Маяковського).
2. (переносно) Характерний для поетики Володимира Мая, що має ознаки його індивідуального стилю (наприклад, експресивність, урбаністичні образи, новаторські форми).
1. (розм.) Почати маячіти, впасти в маячню, почати бредити (часто через гарячку, хворобу чи сильне виснаження).
2. (перен., розм.) Втратити чіткість думки, почати говорити або думати безладно, незв’язно, нісенітниці (від стомленості, емоційного збудження тощо).
1. (розм.) Почати маячити, з’явитися у свідомості як нечіткий, примарний образ; завидніти, замарежитися.
2. (перен., розм.) З’явитися як віддалена, невизначена можливість або перспектива.
1. Втратити ясність сприйняття, перестати чітко бачити або розрізняти щось через втому, сльози, напруження зору або інші причини; заквітчатися, замутитися (про зір).
2. Почати мерехтіти, стати нестійким, невиразним у сприйнятті через відстань, спеку, втому тощо; здаватися маревам.
3. Перен. Втратити чіткість думки, мети; заплутатися в думках, намірах.
1. З’явитися вдалині, почати ледь помітно виднітися (переважно про щось нечітке, що хитається або коливається).
2. Переносно: виникнути в уяві, в пам’яті, мигнути (про думку, спогад тощо).
1. Від дієслова «маятися». Втомитися від тривалого або напруженого перебування в русі, марної ходьби, пошуків тощо; заходитися, знемагати.
2. Розм. Почати маятися, метушитися, хвилюватися; заклопотатися, затурбуватися.