Засвистітися — розпочати свистіти, почати видавати свистячі звуки (про вітер, птаха, людину тощо).
Засвистітися — перен., розм. Розпочатися швидко, раптово, інтенсивно (про бій, сутичку, роботу, дощ тощо).
Словник Української Мови
Засвистітися — розпочати свистіти, почати видавати свистячі звуки (про вітер, птаха, людину тощо).
Засвистітися — перен., розм. Розпочатися швидко, раптово, інтенсивно (про бій, сутичку, роботу, дощ тощо).
1. Почати свистіти, видати свистячий звук (про людей, тварин, предмети).
2. Розпочати гру, подати сигнал свистком (у спорті).
3. Розм. Почати співати, виконувати музичний твір (часто іронічно або несхвально).
4. Розм., перен. Різко, несподівано почати діяти, заговорити (звичайно з несхвальним відтінком).
1. Почати свистіти, видавати свист (про птахів, людей або предмети).
2. Розпочати гру або подати сигнал за допомогою свистка (про суддю, поліцейського тощо).
3. Перен., розм. Різко, несподівано початися, зав’язатися (про вітер, сніг, бійку, сварку тощо).
1. Почати свистіти, видати свист.
2. Розм. Різко, несподівано почати рухатися, почати діяти з енергією.
3. Розм. Різко заговорити, закричати (часто з лайкою).
1. (про предмети) Утворювати в собі отвір або заглиблення внаслідок свердління; ставати просвердленим.
2. (переносно, розмовне) Глибоко, надовго засісти десь, зануритися в якесь заняття (часто з відтінком невдоволення).
1. Почати свердлити, утворювати отвір за допомогою свердла або іншого інструменту; просвердлювати.
2. (переносно) Почати нудно, настирливо повторювати одне й те саме, докучати розмовами на одну тему.
1. Дія за значенням дієслова “засвердлювати” — початок процесу свердління, утворення отвору за допомогою свердла або іншого ріжучого інструменту.
2. (у техніці) Технологічна операція обробки матеріалів різанням, що полягає в утворенні глибокого або глухого отвору шляхом заглиблення інструмента (свердла, зенкера тощо) в масив деталі.
3. (у медицині, стоматології) Початкова стадія препарування твердих тканин (наприклад, кістки, зубної емалі) свердлом або бором для доступу до патологічного вогнища або з метою фіксації.
1. (про предмет) Застрягти, застрявати в чомусь, встромляючись гострим кінцем; застромлятися, вп’ястися.
2. (переносно, про погляд, зір) Упіймати, зупинитися на комусь, чомусь з напруженою увагою; вп’ястися.
1. Просвердлити отвір у чомусь, почати свердлити.
2. Розм. Завдати нудьги, набриднути комусь своїми розмовами, проханнями тощо.
1. Почати свербіти, відчувати свербіж.
2. (переносно) Відчути сильне бажання щось зробити, сказати тощо.