1. (діал.) Повільно, неохоче йти, тягтися; ледачити, байдикувати.
2. (діал.) Вагатися, гаятися, витрачати час даремно.
-
йокання
1. Діалектна фонетична особливість, що полягає у вимові голосного [о] після м’яких приголосних на початку слова як йотованого звука [йо] (на письмі часто через літеру «є»), наприклад: [йозеро], [йолудь] замість літературних [озеро], [олудь].
2. У лінгвістиці — явище неслогоутворюючого йота [j] перед голосним [о] на початку слова в окремих українських говірках, протиставлене літературній нормі, де в цій позиції вимовляється голосний [і] або поєднання [йі] (іотоване [і]).
-
калим
1. У народному побуті та історії: викуп, який наречений сплачував батькам нареченої або її родині за право одружитися з нею; також — майно, гроші, що приносила з собою у дім чоловіка наречена як посаг.
2. Переносно: винагорода, прибуток, здобич, отримані не чесним шляхом або з вигодою для себе.
-
дополіскування
1. (діал.) Дія за значенням дієслова “дополіскувати” — доведення чогось до блиску, повного чистоти, інтенсивне чищення або миття.
2. (перен., рідк.) Надмірне, перебільшене лестощі, улесливість, зайве вислуховування з метою догодити.
-
йойлик
1. Плаксій. У словнику Бориса Грінченка та інших лексикографічних джерелах «йойлик» визначається як плакса або людина, яка постійно бідкається (йойкає)
2. У деяких регіонах (зокрема на Івано-Франківщині) це слово вживають як пестливу або жартівливу назву для маленьких дітей.
-
калило
1. (діал.) Те саме, що калило́вка — рослина з родини пасльонових із червоними отруйними ягодами, яка використовувалася для фарбування вовни в червоний колір (вид лободи, Atriplex rosea).
2. (діал.) Фарба (переважно червона), отримана з цієї або подібних рослин; також результат фарбування — пофарбована, насичено-червона пряжа або тканина.
3. (переносно, діал.) Про щось дуже червоного, насиченого кольору, наприклад, про сонце на зорі або обличчя, розпалене від сорому, спеки.
-
дополювання
1. Дія за значенням дієслова “дополювати”; завершення процесу полювання, добування дичини або звіра до кінця, до певної мети або норми.
2. У техніці, зокрема в ракетобудуванні та космонавтиці: додаткове включення двигунів космічного апарата (ступеня ракети-носія, розгінного блоку тощо) для точної корекції орбіти, швидкості чи траєкторії після основного періоду роботи.
-
йойкнутися
1. Різко або несподівано впасти, звалитися, ударитися об щось, зазвичай зі звуковим вигуком “йой”.
2. Перен. зазнати раптової невдачі, провалу, поразки в якійсь справі.
-
калефлон
Калефлон — власна назва села в Румунії, що входить до складу комуни Бредічень у повіті Бакеу.
Калефлон — власна назва села в Румунії, що входить до складу комуни Келінешть у повіті Сучава.
-
йойкнути
1. Вигукнути “йой”, виявивши раптовий біль, здивування, переляк або інший сильний емоційний збуд.
2. Перен. Раптово відчути сильний переляк, здивування, збентеження; злякатися.