• аренобластома

    Аренобластома — рідкісна пухлина яєчника, що має гормональну активність і зазвичай продукує андрогени (чоловічі статеві гормони), що може призводити до виникнення маскулінізації (вірилізації) у жінок, наприклад, до зростання волосся за чоловічим типом, зміни голосу, збільшення клітора та порушення менструального циклу.

    Аренобластома (синонім: андробластома) — це доброякісна або злоякісна стромально-статевоклітинна пухлина, що гістологічно імітує структуру ембріональних чоловічих статевих залоз (яєчок) і розвивається з клітин, здатних до диференціювання в клітини Сертолі або Лейдіга.

  • ареногенія

    Ареногенія — у геології та планетології: процес утворення або формування піщаних масивів, особливо пустель, внаслідок вивітрювання гірських порід, ерозії та накопичення піщаних часток.

    Ареногенія — у біології (рідковживане): процес виникнення або походження піщаних ґрунтів та специфічних екосистем, пов’язаних із ними.

  • аренокаріон

    Аренокаріон — власна назва міжнародної компанії, що спеціалізується на наданні послуг з оренди автомобілів (каршерінгу) та управління автопарком.

  • аренотокія

    Аренотокія — форма партеногенезу у деяких тварин (наприклад, у бджіл), при якій з неоплоднених яєць розвиваються лише самці.

  • ареогенний

    1. (у планетології) такий, що утворюється або виникає внаслідок дії вітру; еоловий.

    2. (у біології) такий, що поширюється або переноситься повітряними потоками (про мікроорганізми, спори, пилок тощо).

  • ареографічний

    1. (в астрономії) Пов’язаний з ареографією — наукою, що вивчає поверхню та фізичні характеристики планети Марс; стосовний до опису марсіанського рельєфу, координатної сітки Марса.

    2. (в картографії) Створений на основі ареографічних досліджень; що відображає особливості марсіанської поверхні (наприклад, ареографічна карта).

  • ареольований

    1. (у ботаніці) що має ареоли — ділянки поверхні, відокремлені кольором, опушенням або іншими ознаками, характерні для кактусів та деяких інших рослин.

    2. (у медицині, анатомії) що стосується ареоли — пігментованої ділянки навколо соска молочної залози.

  • ареоляція

    1. (в ботаніці) Розташування жилок на листковій пластині у вигляді замкненої сітки, що утворює характерні осередки (ареоли).

    2. (в медицині, анатомії) Наявність або утворення кільцеподібної ділянки навколо певного елемента (наприклад, ареоли молочної залози).

    3. (в мистецтві, іконописі) Зображення німбів, сяйва навколо голови святих у вигляді розширюваного круга або овалу.

  • ареометрія

    1. Наукова дисциплія та галузь практичної діяльності, що вивчає методи та засоби вимірювання густини рідин і сипких тіл за допомогою ареометрів.

    2. Сукупність методів і прийомів визначення густини рідин (рідких середовищ) шляхом вимірювання їхньої плавучості або занурення спеціальних приладів (ареометрів).

  • ареопікнометр

    Ареопікнометр — спеціальний лабораторний прилад для визначення густини (питомої ваги) рідин, твердих тіл і сипких матеріалів шляхом зважування їх у повітрі та у воді.