Древослів

Словник Української Мови

  • змотування

    1. Дія за значенням дієслова “змотувати”; процес намотування чогось на котушку, шпульку або інший об’єкт для зберігання, транспортування чи подальшого використання (наприклад, змотування нитки, дроту, плівки, кабелю).

    2. У техніці та виробництві — технологічна операція формування рулону (навивки) з матеріалу (паперу, металу, текстилю, полімерної плівки) за допомогою спеціальних механізмів — змотувачів.

    3. Переносно — поспішний від’їзд, втеча або швидке припинення якоїсь діяльності, згортання справ (розмовний відтінок).

  • змотуваний

    1. Який перебуває у стані змотування, намотування; накручений, намотаний на щось.

    2. (перен., розм.) Який відчуває сильну втому, виснаження; змучений, знесилений.

  • змотувальниця

    1. Жінка, яка займається змотуванням чогось, зокрема у виробничих процесах (наприклад, змотуванням ниток, дроту, плівки на котушки або шпулі).

    2. Машина, механізм або пристрій для змотування матеріалів (нитів, пряжі, стрічки, дроту тощо) у рулони, на котушки або шпулі.

  • змотувальник

    Змотувальник — спеціалізований робітник або оператор, який займається змотуванням чого-небудь (наприклад, пряжі, дроту, стрічки, плівки) на котушки, шпулі, бобіни або інші приймальні пристрої у текстильній, паперовій, металургійній чи інших галузях промисловості.

    Змотувальник — технологічне устаткування, верстат або механізм, призначений для змотування матеріалів (проводів, кабелів, ниток, полотна) у компактні рулони або на котушки.

  • змотувальний

    1. Призначений для змотування, намотування чогось на котушку, шпульку, барабан тощо.

    2. Технічний термін, що стосується пристроїв або механізмів, які виконують операцію змотування матеріалу (наприклад, нитки, дроту, стрічки, паперу, плівки) для його зберігання, транспортування або подальшої обробки.

  • змотатися

    1. (розм.) Швидко піти, втекти звідкись; утекти, зникнути.

    2. (перен., розм.) Раптово закінчити свою діяльність, припинити існування; закритися, згорнутися (про заклад, підприємство тощо).

    3. (перен., розм.) Втратити працездатність, знерухоміти (про механізм, пристрій); зламатися.

  • змотати

    1. Щільно накрутити, навертіти щось довге (нитку, мотузку, дротину тощо) на щось, згорнути у клубок або на котушку.

    2. Перен., розм. Швидко піти, втекти звідкись; кинути якусь справу або місце.

    3. Перен., розм. Швидко та недбало зробити, виконати щось.

    4. Розм. Сильно втомити, знесилити когось.

  • змотаний

    1. Який був підданий мотанню; намотаний на щось, згорнутий у клубок або на котушку.

    2. Розм. Сильно втомлений, виснажений, знесилений; такий, що втратив багато сил.

    3. Розм. Який поспіхом організований, здійснений або втілений у життя; зроблений на швидку руку.

  • змоститися

    1. Влаштуватися, розташуватися десь, зайнявши певне місце (часто тимчасово або незручно).

    2. Розміститися, сісти або лягти компактною групою, тісно один до одного.

    3. (переносно) Влаштувати свої справи, знайти собі становище, пристосуватися до умов життя.

  • змостити

    1. Покласти, настелити щось на поверхні, щоб створити рівний настил, міцне покриття або перекрити яму; вимостити.

    2. Сконструювати, збудувати міст або подібну споруду для переправи через перешкоду (річку, яр тощо).

    3. (перен., розм.) Щільно, компактно заповнити якийсь простір, натовпити, накласти багато чогось одного.