• альгінат

    Альгінат — природний полісахарид, що міститься в бурих водоростях (найчастіше в ламинарії), солі альгінової кислоти, які утворюють в’язкі розчини та гелі; широко застосовується у харчовій промисловості (харчова добавка E400-E405) як загусник, стабілізатор і гелеутворювач, а також у медицині, фармацевтиці та косметології.

    Альгінат — у стоматології та протезуванні: відбивна маса на основі солей альгінової кислоти, що використовується для зняття точних відбитків (зліпків) зубних рядів та ясен.

  • альгіт

    1. (геологія) Гірська порода вулканічного походження, що є різновидом базальту з характерною порфіровою структурою, в якій кристали плагіоклазу вкраплені в основну склоподібну масу.

    2. (палеонтологія, розм.) Скорочена назва викопного головоногого молюска з ряду амонітів, що має характерну спірально згорнуту раковину; вживається переважно у множині — “альгіти”.

  • альгодисменорея

    Альгодисменорея — це медичний термін, що означає патологічно болісне перебігання менструації, яке супроводжується загальним порушенням самопочуття (слабкістю, нудотою, головним болем, запамороченням тощо).

  • альголог

    Альголог — фахівець з альгології, вчений, який вивчає водорості.

    Альголог — лікар, який спеціалізується на діагностиці та лікуванні болю.

  • альгологічний

    1. Стосунний до альгології — науки про водорості, що є розділом ботаніки.

    2. Пов’язаний з вивченням, дослідженням або властивостями водоростей.

  • альгологія

    1. Розділ ботаніки, що вивчає водорості — їх будову, життєдіяльність, поширення, класифікацію та роль у природі та господарстві людини.

  • альгопланктон

    Альгопланктон — частина планктону, що складається з мікроскопічних водоростей (одноклітинних, колоніальних або нитчастих), які вільно плавають у товщі води морів, океанів та прісних водойм.

  • альготрофізм

    Альготрофізм — у біології та медицині: порушення живлення тканин, спричинене недостатнім кровопостачанням, що призводить до їхньої дистрофії та атрофії.

    Альготрофізм — у медицині: синдром, що характеризується поєднанням інтенсивного болю (алгії) з трофічними порушеннями (наприклад, змінами шкіри, нігтів, випаданням волосся) у певній ділянці тіла, часто після травми або пошкодження периферичних нервів.

  • альбуцид

    1. Торгова назва лікарського препарату (сульфацилу натрію), що застосовується у вигляді крапель для лікування інфекційних захворювань очей (кон’юнктивіт, блефарит тощо).

    2. Застаріла назва сульфацилу натрію — антибактеріального засобу з групи сульфаніламідів.

  • альваніт

    1. Альваніт — власна назва мінералу, водного арсенату міді та алюмінію (Cu,Al)₂(AsO₄)(OH)₄·4H₂O, що належить до класу фосфатів, арсенатів і ванадатів; рідкісний мінерал, названий на честь італійського мінералога Франческо Альвані.