• алкатой

    Алкатой — власна назва, що позначає хімічну сполуку, яка є похідним продуктом переробки нафти або вугілля та використовується як промисловий розчинник, паливо або сировина для подальших хімічних перетворень. Термін характерний для технічної та хімічної термінології.

    Алкатой — власна назва, що може позначати конкретну торгову марку або бренд технічної рідини (розчинника, палива) на основі вуглеводнів.

  • алкатрієн

    Алкатрієн — у давньогрецькій міфології: син Посейдона та Астіді, цар міста Тірінфа, відомий своєю великою силою та жорстокістю; загинув від руки Геракла.

  • алкаш

    1. Розмовне, зневажливе позначення людини, яка страждає на алкоголізм, постійно вживає спиртні напої та перебуває у стані алкогольного сп’яніння; пияк, горілчаник.

    2. Переносно, жартівливо або несхвально про того, хто відчуває надмірну пристрасть до чогось, має незвичайно сильну потяг (наприклад, “алкаш до роботи”, “кавовий алкаш”).

  • алкей

    Алкей — власна назва давньогрецького ліричного поета VII–VI ст. до н. е. з острова Лесбос, творчість якого належить до монодичної лірики; від його імені походить назва поетичної строфи «алкеєва строфа».

    Алкей — чоловіче ім’я грецького походження, що вживається переважно в історичному чи літературному контексті.

  • алкенілборан

    Алкенілборан — органічна сполука, що належить до класу органоборних сполук, у якій до атома бору приєднаний один або кілька алкенільних замісників (ненасичених вуглеводневих радикалів, що містять подвійний зв’язок).

    Алкенілборани — важливі реагенти в органічному синтезі, зокрема в реакціях кросингового спарювання (наприклад, Судзукі — Міяури), де використовуються для введення алкенільних груп у молекулу.

  • алкенільний

    1. (у хімії) такий, що стосується алкенілів — залишків ненасичених вуглеводнів (алкенів), що утворюються при відщепленні атома водню від молекули алкену.

  • алкенілювання

    Алкенілювання — хімічна реакція, в якій відбувається приєднання алкену (ненасиченого вуглеводню з подвійним зв’язком) до іншої органічної або неорганічної сполуки, що призводить до введення алкенільної групи (наприклад, вінілу -CH=CH₂) до молекули.

    Алкенілювання — процес у нафтохімії та органічному синтезі, спрямований на отримання високооктанових компонентів палива або цінних сировинних сполук шляхом алкілування олефінами (алкенами).

  • алкенін

    Алкенін — власна назва, що позначає українське прізвище.

  • алкеста

    Алкеста (грец. Ἄλκηστις) — у давньогрецькій міфології: дочка царя Пелія, дружина царя Адмета, відома самопожертвою, коли добровільно погодилася померти замість свого чоловіка.

    Алкеста — традиційна назва однойменної трагедії давньогрецького драматурга Евріпіда (V ст. до н.е.), присвяченої цьому міфу.

  • алітеруючий

    1. (У поетиці та літературознавстві) Такий, що містить алітерацію; побудований на повторенні однакових або схожих приголосних звуків для створення певного звукового ефекту, образності або ритму.

    2. (У мовознавстві) Такий, що стосується алітерації або її утворення; алітераційний.