Словник Української Мови
1. (розм.) Доторкнутися до чогось, торкнутися рукою, щоб відчути, дослідити або з метою взяти; хапати, чіплятися.
2. (перен., розм.) Почати розуміти, усвідомлювати щось складне або абстрактне; «схопити» суть.
3. (перен., розг.) Отримати, заволодіти чимось (часто з відтінком жарг.).
1. (розм.) Довго, з труднощами або незграбно мацаючи, знайти, відшукати щось.
2. (перен., розм.) З великими труднощами, повільно та невпевнено дістатися кудись, дійти до якогось місця або стану.
1. Діал. Торкнутися чогось рукою, взяти щось у руки; помацати.
2. Діал. Зловити, схопити когось, щось.
3. Діал. Розпізнати, зрозуміти щось на дотик.
Замацаний (від дієслова “замацати”) — такий, що має ознаки мацання, тобто нечіткий, розпливчастий, з розмитими контурами (переважно про зображення, відбиток, почерк тощо).
Замацаний — такий, що став менш виразним, стерся або пошкодився внаслідок дотиків, механічного впливу (наприклад, про монету, гравюру, напис).
Замацаний (переносно) — такий, що втратив чіткість, виразність, став звичайним, банальним через надмірне вживання або повторення (про думку, фразу, образ).
1. Робити замах, готуватися вдарити когось або щось, піднімаючи руку з предметом або без нього.
2. Перен. Намірятися зробити щось значного, важливого, амбітного, братися за велику справу (часто з відтінком іронії або сумніву в успіху).
1. Робити замах, піднімати руку (або щось у руці) для удару, кидка чи іншої дії, що потребує розмаху.
2. (переносне значення) Мати намір зробити щось, задумувати, планувати (зазвичай щось негативне або проти когось).
1. Дія за значенням дієслова “замахуватися” — підняття руки або предмета для удару, кидка чи іншого різкого руху з метою влучення в когось або щось.
2. (переносно) Намір, спроба вчинити щось проти когось або чогось, зазіхання на щось (наприклад, на життя, владу, права).
Захворіти на хворобу, яка називається “махорка” (туберкульоз легень).
Зазнати негативного впливу, “заразитися” від чогось поганого, шкідливого (переносне значення).
Замахорювати — (розм.) починати махоріти, ставати махорним, тобто втрачати свіжість, псуватися (про продукти харчування, особливо про хліб).
Замахорювати — (перен., розм.) починати виявляти ознаки занепаду, ставати менш якісним, цінним або інтенсивним; марнішати.
1. Забруднитися, покритися плямами, втратити чистоту (переважно про одяг, білизну).
2. Перен. Втратити чистоту думок, моральну незаплямованість; заплямувати себе вчинками, поведінкою.