1. Пов’язаний з походженням від суглоба або спричинений його захворюванням (про патологічні процеси, симптоми).
2. Утворений із тканини суглоба або що має суглобове походження (про кісткові утворення).
-
артрографія
1. Метод рентгенологічного дослідження суглоба шляхом введення в його порожнину контрастної речовини або газу для візуалізації внутрішніх структур (суглобової капсули, хрящів, зв’язок).
2. Отриманий в результаті такого дослідження рентгенівський знімок (артрограма) суглоба.
-
артродез
1. Хірургічна операція, що полягає в створенні штучного зрощення (анкілозу) кісток у суглобі з метою його повної нерухомості; застосовується для усунення болю або відновлення опорної функції кінцівки при важких ушкодженнях, деформуючих артрозах, паралічах.
-
артроксезис
Артроксезис — медичний термін, що означає хірургічну операцію з видалення зношених, пошкоджених або патологічно змінених поверхонь суглоба (кісткових кінців) з метою формування гладких, стійких поверхонь, які згодом зростуться, призводячи до анкілозу (неповної нерухомості суглоба).
Артроксезис — застарілий синонім сучасного терміна “артродез”, що позначає операцію щодо хірургічної нерухомості суглоба шляхом усунення хрящової тканини та щільного з’єднання кісток.
-
артроліз
артроліз — хірургічна операція з розсікання спайок у порожнині суглоба для відновлення його рухливості.
-
артрологія
1. Розділ медицини, що вивчає будову, функції та захворювання суглобів, а також розробляє методи їх діагностики, лікування та профілактики.
-
ароматизуватися
1. Насичуватися ароматом, набувати певного запаху (зазвичай приємного) внаслідок додавання ароматичних речовин або контакту з ними.
2. (у харчовій, парфюмерній промисловості) Піддаватися технологічній обробці з метою надання стійкого специфічного запаху, аромату.
-
ароматизуючий
1. Який надає аромату, приємного запаху чомусь; призначений для ароматизації.
2. (У харчовій промисловості) Який містить ароматизатори, додається для покращення запаху та смаку продуктів.
-
ароматотвірний
1. Такий, що створює аромат, сприяє утворенню пахучих речовин або має властивість виробляти запах.
2. (У хімії, технології) Стосований до процесу або речовини, яка бере участь у синтезі ароматичних сполук (наприклад, у нафтохімії).
-
ароматотерапія
1. Різновид альтернативної медицини, що використовує лікувальні властивості ефірних олій, витягнутих з рослин, для впливу на фізичний та психоемоційний стан людини через обоняння або втирання в шкіру.
2. Сфера практичної діяльності, пов’язана з застосуванням ароматичних речовин (найчастіше ефірних олій) для релаксації, косметичного догляду, створення певної атмосфери або як допоміжний засіб для покращення самопочуття.