Словник Української Мови
1. Власна назва (топонім) історичної місцевості в Києві, розташованої на пагорбі над Подолом, де здавна знаходилися склади зброї та військових припасів (арсенали).
2. Розмовна назва Національного музею історії України у Другій світовій війні, який розміщений у колишній будівлі Київського арсеналу (Київського військового заводу) на території цієї місцевості.
3. Ужиткова назва однойменної станції Київського метрополітену, розташованої в історичній частині міста поблизу цієї місцевості.
1. Хімічний термін, що стосується арсенатів — солей арсенатної кислоти (H₃AsO₄), які містять аніон AsO₄³⁻.
2. Геологічний та мінералогічний термін, що характеризує мінерали або породи, до складу яких входять арсенати, наприклад, мінерали класу арсенатів (арсенат свинцю, арсенат міді тощо).
1. Жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Арсен (Арсеній). Вживається як друга складова повного тричленного антропоніма (ім’я, по батькові, прізвище), наприклад: Марія Арсенівна Коваленко.
2. (перен., рідко) Про жінку або дівчину, батька якої звуть Арсен (Арсеній).
1. Хімічна сполука, похідна арсену, що містить групу AsH₂, аналогічна амінам у хімії азоту.
2. Мінерал, арсенід нікелю (Ni₃As₂ або NiAs), який зустрічається у вигляді сріблясто-білих до сірих кристалів у гідротермальних родовищах.
Жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Арсеній (Арсен).
1. Чоловіче особове ім’я грецького походження (грец. Ἀρσένιος), що означає “мужній”, “зрілий”.
2. У хімії (застаріле) — назва хімічного елемента миш’яку (As).
1. По батькові чоловіка, утворене від імені Арсеній; вказує на ім’я батька особи (наприклад: “Михайло Арсенійович”).
2. Фамілія, утворена від імені Арсеній, що вказує на походження від предка з цим ім’ям (наприклад: “Іван Арсенійович”).
1. (хімія) Який містить арсенік (миш’як) або стосується сполук арсеніку.
2. (медицина, істор.) Призначений для лікування сифілісу та інших захворювань за допомогою препаратів миш’яку (наприклад, сальварсану).
1. Хімічна сполука, похідна арсину, в якій атоми водню заміщені на органічні радикали; загальна назва органічних сполук миш’яку, аналогічних нітрилам.
2. (Arsenyl) Одновалентний радикал AsO, що входить до складу деяких неорганічних сполук, наприклад, арсенілхлориду (AsOCl).
1. (в аналітичній хімії) Пов’язаний з арсенітометрією, що стосується кількісного визначення арсенітів або миш’яку в тривалентному стані за допомогою титрування.
2. (про метод, спосіб) Заснований на використанні реакцій з арсенітами як титрованими розчинами або на титруванні арсенітів.