1. (діал.) Те саме, що дужий — дуже сильний, міцний, могутній.
2. (діал.) Значний за розміром, об’ємом; великий, потужний.
3. (перен., діал.) Важливий, впливовий; такий, що має велику силу чи авторитет.
-
дуже-дуже
1. Прислівник, що виражає вкрай високий ступінь інтенсивності ознаки, дії або стану, посилюючи значення прислівника “дуже”; надзвичайно, вкрай, вельми.
2. Уживається як емоційно посилений вираз для підкреслення великої кількості або сили чогось; дуже багато, надзвичайно сильно.
-
дуже
1. Ступіньовий прислівник, що означає високий ступінь якості, ознаки або інтенсивності дії; у значінні: у значній мірі, високо, надзвичайно, вельми.
2. (У посилювальній функції) Прислівник, що підсилює значення прикметника, прислівника або дієслова; дуже, надзвичайно, вкрай.
3. (У розмовному мовленні) Часто вживається для емоційного підсилення висловлювання, іноді з відтінком певної надмірності; надто, занадто.
-
дужатися
1. (розм.) Намагатися перевершити когось у силі, владі, впливовості; змагатися, суперничати, ворогувати.
2. (заст.) Набиратися сили, міцніти, зміцнюватися; також про рослини: рости, набиратися соків.
-
дужати
1. (діал.) Ставати сильнішим, здоровішим, набиратися сили; зміцнюватися.
2. (діал.) Робити сильним, зміцнювати, укріпляти.
-
дуенья
1. У середньовічній та ранньомодерній Іспанії — літня заміжня жінка, яка супроводжувала незаміжню дворянку або королеву, виконуючи обов’язки компаньйонки, наглядачки та виховательки.
2. У переносному значенні — людина (переважно жінка), яка надто суворо та пильно наглядає за кимось, обмежуючи свободу дій і контролюючи поведінку.
-
дуельний
1. Стосовний до дуелі, призначений для неї або пов’язаний із нею.
2. Такий, що відбувається за правилами дуелі, у формі дуелі (про суперечку, змагання тощо).
-
дудіти
1. (дієслово) Грати на дудці, сопілці або подібному духовому інструменті.
2. (дієслово, переносне значення) Нудно, одноманітно говорити, базікати про щось.
3. (дієслово, розмовне) Видавати протяжний, дзвінкий або гулкий звук, схожий на звук дудки (наприклад, про вітер, сирену тощо).
-
дудчастий
Який має форму дудки, подібний до дудки.
Утворений з дудки або дудок (про рослини).