1. Стосовний до гашишу, властивий йому; призначений для його виготовлення або вживання.
2. Отриманий з гашишу або містить його у своєму складі.
Словник Української Мови
1. Гідротехнічна споруда у вигляді колодязя з вертикальною віссю, призначена для підйому води на висоту за допомогою кінної або ручної тяги; водопійня.
2. Застаріла назва гідравлічного тарану — пристрою для автоматичного підйому води на певну висоту за рахунок енергії її потоку.
3. (у переносному значенні) Місце, де збирається багато води; водоверть, водоворот.
1. (заст.) Традиційна українська назва церковного свята Богоявлення, або Хрещення Господнього, що відзначається 6 (19) січня і пов’язана з обрядом освячення води.
2. (перен., рідко) Назва для води, освяченої на цей святий день (святої води, агіасми).
Метод реєстрації та графічного відображення змін об’єму органів або частин тіла, що виникають внаслідок пульсових коливань їхнього кровонаповнення, заснований на вимірюванні електричного опору тканин.
1. Фізична або юридична особа, яка користується водою з водних об’єктів (водойм, водотоків, підземних вод) для задоволення потреб у питній, господарсько-побутовій, промисловій, сільськогосподарській та інших видах діяльності.
2. Суб’єкт водних правовідносин, який на підставі спеціального дозволу (ліцензії, рішення про надання водокористування) або в межах загального водокористування здійснює використання водних ресурсів.
1. Історичний термін для позначення релігійно-політичного руху та терористичної організації в середньовічному Ірані (XI–XIII ст.), члени якої (ісмаїліти-нізарити) вживали гашиш і вчиняли вбивства політичних противників; асасини.
2. У переносному значенні — загальна назва для будь-яких терористичних, змовницьких організацій або груп, що використовують методи таємних вбивств і терору.
1. Використання водних ресурсів (поверхневих або підземних вод) для задоволення господарських, побутових, промислових, сільськогосподарських та інших потреб.
2. Юридично оформлене право або комплекс заходів, пов’язаних із використанням води з певного джерела відповідно до встановлених норм, правил та лімітів.
1. Наркотична речовина, що виготовляється з смолистих виділень конопель (Cannabis), зазвичай у вигляді щільних брусків або пластівців, які вживають курінням або жуванням для досягнення наркотичного сп’яніння.
2. (переносне значення) Те, що спричиняє стан сильного захоплення, занепаду або відчуття нереальності.
1. Споруда для подачі води, зазвичай у вигляді вежі з резервуаром, що забезпечує постійний тиск у водопровідній мережі населеного пункту або підприємства.
2. Розмовна назва водонапірної башти.
3. У застарілому вжитку — насосна станція або пристрій для підйому води.
Електроплетизмограф — медичний прилад для реєстрації та графічного відображення змін об’єму частини тіла (наприклад, кінцівки), що викликані пульсацією кровоносних судин, на основі вимірювання електричного опору тканин (реографія).