1. Фахівець, який займається укладанням асфальту, робітник асфальтувальної бригади.

2. Машина або механізм, призначений для укладання асфальтового покриття на дорогах, тротуарах та інших поверхнях.

1. Жінка, яка професійно займається укладанням асфальту, робітниця з асфальтування.

2. Спеціалізована машина або технічна установка для механізованого нанесення та укладання асфальтобетонної суміші при будівництві та ремонті дорожнього покриття.

Відхилення форми поверхні (зокрема оптичної лінзи) від ідеальної сферичної форми, що застосовується для усунення оптичних аберацій.

Властивість об’єкта (тіла, поверхні) мати форму, яка не є сферичною або її частиною.

1. Багаторічна трав’яниста рослина родини асфоделевих з товстим кореневищем, вузькими листками та суцвіттям білих або рожевих квіток на високому стеблі; декоративна та лікарська рослина (рід Asphodelus).

2. У давньогрецькій міфології та поетичних образах — квітка, що нібито росла в царстві мертвих або на поховальних лугах (асфоделевих лугах), символ забуття та потойбічного життя.

Асцетонім — власна назва, що походить від спільного іменника або іншого власного імені шляхом додавання префікса або інших морфем, щоб утворити нове слово зі значенням “схожий на щось” або “маючий ознаки чогось” (наприклад, від “Львів” — “Львівщина”).

Асцетонім — в лінгвістиці: різновид дериватів (похідних слів), утворених від власних назв (онімів) з наданням ознак подібності, належності або походження (наприклад, “європеоїд” від “Європа”).

1. Історичний договір (контракт), укладений між іспанською короною та іноземною державою, компанією а приватним особами, який надавав монопольне право на ввезення рабів-африканців до іспанських колоній в Америці протягом певного терміну.

2. Саме монопольне право або привілей на поставку рабів, отриманий за таким договором, що був важливим джерелом доходу та інструментом колоніальної політики в XVI–XVIII століттях.

Відсутність чіткого сюжету, фабули або розвитку подій у художньому творі (літературному, кінематографічному, драматичному тощо), що характеризується переважанням статичних образів, настроїв, асоціацій або філософських роздумів над динамікою та послідовністю подій.