Словник Української Мови
Криптогама — застаріла назва для групи рослин, що розмножуються спорами, а не насінням, до якої традиційно відносили папороті, хвощі, плауни та мохи.
Криптогама — будь-яка рослина, що належить до зазначеної вище групи (криптогамних рослин, або таємнонасінних).
1. (техн.) Який стосується раптового та стрімкого зростання вартості криптовалют на ринку, що за своєю динамікою нагадує вибух.
2. (перен.) Про явище, процес або подію, що відбуваються в галузі криптовалют дуже швидко, раптово та мають значний масштаб або вплив.
1. (біол.) Стан живого організму, при якому різкі зміни умов довкілля (наприклад, висушування, заморожування) призводять до повної зупинки всіх видимих проявів життєдіяльності та метаболізму, що дозволяє йому пережити несприятливий період; припинення життя на видимих рівнях.
2. (мед., психол.) Рідкісний синдром, при якому людина довгий час перебуває у стані, що нагадує глибокий сон або сплячку, з різким уповільненням життєвих функцій, що може бути спричинено важкими психічними травмами або іншими факторами.
Криптобазальт — гірська порода вулканічного походження, що за хімічним складом відповідає базальту, але відрізняється криптокристалічною (прихованокристалічною) структурою, де мінерали не розрізняються неозброєним оком.
1. Наукова дисципліна та практична діяльність, що полягає в дослідженні методів отримання інформації із зашифрованих повідомлень без знання ключа шифрування; наука про розкриття шифрів.
2. Процес аналізу криптографічних алгоритмів, протоколів або систем з метою виявлення їхніх слабких місць і можливостей для несанкціонованого доступу до захищеної інформації.
1. (в біології) такий, що має захований, прихований характер; неочевидний, що вимагає спеціального розшифрування для розуміння (наприклад, про забарвлення тварин, що маскує їх у природному середовищі).
2. (переносно) такий, що є загадковим, незрозумілим, зашифрованим; що приховує справжній зміст.
1. (медицина) Запальне захворювання крипт (залоз) слизової оболонки, найчастіше товстої кишки, що характеризується їх нагноєнням.
2. (історична термінологія) У Стародавньому Римі — член таємної релігійної секти або культу, посвячений у його містерії та обряди.
1. У хімії — комплексна сполука, в якій молекула або іон (гость) укладений у порожнину іншої молекули (хазяїна), утворюючи стабільну структуру завдяки просторовому включенню, а не хімічним зв’язкам.
2. У біології та медицині — лікарська форма, тверда дозована форма для введення в пряму кишку, яка зазвичай має вигляд невеликого конуса або циліндра і розчиняється при температурі тіла (синонім — свічка, супозиторій).
1. (у хімії) Синтетична макромолекула з порожниною, що може селективно зв’язувати іони або молекули певних речовин завдяки своїй просторовій структурі; вид макроциклічного ліганду.
2. (у біохімії та медицині) Речовина, що використовується для інкапсуляції та транспорту інших молекул (наприклад, ліків) в організмі.
1. Підземне приміщення в християнському храмі, розташоване під вівтарем або під вівтарною частиною, призначене для поховання святих мощей, реліквій або для поховання померлих (наприклад, представників духовенства, знаті).
2. У медицині — термін, що позначає заглиблення, порожнину або сліпий канал в організмі (наприклад, крипти мигдаликів, крипти слизової оболонки).
3. У ботаніці — невелика порожнина або щілина в тканинах рослин.
4. У техніці та інформаційних технологіях — скорочена розмовна форма від слова “криптографія” або “криптовалюта” (використовується в професійному жаргоні).