Древослів

Словник Української Мови

  • азореакція

    Азореакція — специфічна імунологічна реакція, що використовується в мікробіологічній діагностиці для виявлення бактерій роду Salmonella, зокрема збудників черевного тифу (Salmonella Typhi) та паратифів (Salmonella Paratyphi). Вона ґрунтується на здатності цих збудників утворювати азот у середовищі при певних умовах культивування.

    Азореакція — застаріла назва лабораторного методу (реакції) діагностики черевного тифу, заснованого на виявленні в сироватці крові хворого специфічних антитіл до збудника. У сучасній практиці замінена більш точними імуноферментними та іншими методами.

  • азосполучення

    Азосполучення — органічна сполука, що містить одну або кілька азогруп -N=N-, які з’єднують два вуглеводневі радикали (наприклад, ароматичні); широко використовуються як барвники.

  • азійсько-тихоокеанський

    1. Який стосується регіону, що охоплює країни Східної, Південно-Східної та Північно-Східної Азії, острови Тихого океану, а також часто західне узбережжя Північної та Південної Америки; пов’язаний з політичними, економічними чи культурними взаємодіями в цьому регіоні.

    2. Який стосується співпраці, угод, організацій або процесів, що об’єднують країни азійсько-тихоокеанського регіону (наприклад, Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво — АТЕС).

  • азія

    1. Найбільша частина світу, розташована переважно в Східній півкулі, що обмежена на півночі Північним Льодовитим океаном, на сході — Тихим океаном, на півдні — Індійським океаном, а на заході — традиційно Уральськими горами, річками Урал і Емба, Каспійським, Азовським, Чорним і Середземним морями, а також протоками Босфор і Дарданелли, що відокремлюють її від Європи.

    2. У розмовній мові — країни та народи, що населяють цю частину світу.

  • азлактон

    Азлактон — власна назва фармацевтичного препарату, що містить діючу речовину азитроміцин і належить до групи макролідних антибіотиків; застосовується для лікування інфекційних захворювань, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами.

  • азнаури

    1. Представники дрібної феодальної знаті у Грузії та Вірменії в середньовіччі, що займали проміжне становище між великими князями (тавадами) та селянами; грузинські дворяни.

    2. У Грузії до XIX століття — особи, що належали до нижчого дворянського стану, часто служили у війську та при дворі вищих феодалів.

  • азоамін

    Азоамін — хімічна сполука, азобарвник, що використовується в гістології для фарбування мікроскопічних препаратів, зокрема для виявлення нуклеїнових кислот (ДНК та РНК) у клітинних ядрах і цитоплазмі.

  • азоарильний

    1. (хімія) Позначає органічну сполуку, що містить азогрупу (-N=N-), яка з’єднує два ароматичні ядра (арильні радикали).

  • азобензен

    Азобензен — органічна сполука, найпростіший представник азосполук, що має формулу C₆H₅N=NC₆H₅; кристалічна речовина від оранжевого до червоного кольору, яка використовується як проміжний продукт у синтезі барвників, а також як хімічний індикатор.

  • азобензол

    Азобензол — органічна сполука, найпростіший представник азосполук, що має формулу C₆H₅-N=N-C₆H₅; кристалічна речовина жовтого або оранжевого кольору, яка використовується як вихідна речовина для синтезу барвників, індикаторів та інших сполук.