Словник Української Мови
1. Форма навчальних занять у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах, а також у системі підвищення кваліфікації: усне викладення певної теми (або її розділу) викладачем перед аудиторією студентів, слухачів.
2. Науково-популярне або публіцистичне виступ на яку-небудь тему перед аудиторією, що має навчальну або виховну мету.
3. Підручник, посібник, що містить систематичне викладення основ певної науки або її розділу (застосовується переважно у назвах).
1. (вживається як присудок) Дуже велика кількість кого-, чого-небудь; сила-силенна, сила-сила, сила.
2. (у складі сполучень) Дуже багато кого-, чого-небудь; сила-силенна, сила-сила, сила (наприклад: леле народу, леле грошей).
3. (розм.) Дуже багато, у великій кількості (про щось незліченне, безліч); сила-силенна.
1. Назва однієї з легендарних праслов’янських племен, яка згадується в давніх хроніках поряд із чехами, моравами, хорватами та сербами; за переказами, предки частини західних слов’ян.
2. Поетична назва журавлів або лелек, що вживається в художній літературі та фольклорі для надання високого, урочистого стилю.
Великий перелітний птах родини лелекових із довгими ногами, шиєю та дзьобом, що гніздиться на деревах або дахах будівель, живиться дрібними тваринами та вважається символом родючості та добра (Ciconia).
Народна назва рослини з роду анемон, зокрема анемони дібровної (Anemone nemorosa), що має білі квітки та росте в лісах.
У переносному значенні — про високого, худорлявого, незграбного або поважного чоловіка.
1. Доглядати, плекати, вирощувати з особливою турботою та ніжністю (про рослини, тварин, дітей).
2. Берегти, цінувати, з любов’ю ставитися до когось або чогось (про почуття, думки, спогади тощо).
3. Утримувати, годувати, вигодовувати (застаріле або діалектне).
1. Дбайливо, ніжно плекати, вирощувати когось або щось; оберігати, опікуватися.
2. (переносно) З любов’ю та турботою ставитися до чогось, плекати якісь почуття, думки, мрії.
3. (застаріле) Балуватися, розкошувати, жити в розкошах.
Який має форму, вигляд або будову, подібну до лелеки (зокрема, про довгі ноги, довгу шию або характерну постать).
Який належить до ряду Лелекоподібних (Ciconiiformes) — великих або середніх за розміром водних і навколоводних птахів із довгими ногами, шиєю та дзьобом (наприклад, лелеки, чаплі, ібіси).
Лелекоподібні — ряд великих або середнього розміру водних і навколоводних птахів з довгими ногами, довгою шиєю та довгим дзьобом, до якого належать лелеки, чаплі, ібіси, косарі та інші родини.
1. Зоологічна назва ряду птахів (Ciconiiformes), до якого належать лелеки, чаплі, ібіси та інші довгоногі болотні й водоплавні птахи.
2. Загальна назва ознак, властивостей або зовнішнього вигляду, характерних для лелек (родина Ciconiidae).
1. (у фольклорі) повторювана частина приспіву, що використовується в народних піснях, зокрема колядках та щедрівках, для створення ліричного настрою, ритму або як замінник смислових слів.
2. (у розмовній мові) вигук, що виражає жаль, співчуття, здивування або інші сильні емоції, часто з відтінком пестливості або іронії.