Словник Української
Антидіазотат — хімічна сполука, що утворюється в результаті реакції антидіазогрупи з різними речовинами, зокрема при взаємодії діазосполук з компонентами, що зв’язують діазогрупу.
Антидіазотат — продукт копіювального процесу в репрографії (наприклад, діазотипії), де він формується на освітлених ділянках діазопаперу під впливом світла та аміачних парів, утворюючи барвник (зазвичай синього, чорного або коричневого кольору) і закріплюючи таким чином зображення.
1. Який суперечить діалектиці як методу пізнання та мислення, що заперечує її принципи або є її протилежністю.
2. У марксистсько-ленінській філософії — такий, що не визнає або спотворює закони матеріалістичної діалектики; метафізичний.
1. (у фізіології та медицині) Такий, що сприяє зменшенню утворення сечі та збільшенню її концентрації, уповільнюючи виведення води з організму.
2. (про речовини, гормони) Який має властивість пригнічувати діурез (сечовиділення); сечогінний.
1. Стосовний до антидоту, призначений для нейтралізації або послаблення дії отрути, токсину, хімічної речовини або лікарського засобу в організмі.
2. Стосовний до засобів, що протидіють дії бойових отруйних речовин (БОР) або інших токсичних агентів, наприклад, антидотових препаратів, антидотової аптечки.
1. (у фізіології, нейробіології) Такий, що здійснює проведення нервового імпульсу в напрямку, протилежному до нормального (фізіологічного) напрямку руху по нервовому волокну або по нейронній ланцюжку.
2. (у ботаніці) Такий, що характеризується протилежним до звичайного розташуванням частин (наприклад, гілок, судин тощо) або напрямком їх росту.
1. Стосовний до Антанти, пов’язаний з нею; властивий Антанті.
2. Стосовний до країн-учасниць Антанти (Великої Британії, Франції, Російської імперії та інших держав, що приєдналися під час Першої світової війни).
1. Власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві та продажу електронної техніки, побутових товарів та іншої продукції.
2. Загальна назва мережі магазинів побутової техніки та електроніки, що належать однойменній компанії.
1. (у фізиці, техніці) Пов’язаний з явищами або процесами, що відбуваються на межі розділу двох різних середовищ, фаз або поверхонь.
2. (у хімії, матеріалознавстві) Стосуючийся властивостей або взаємодій, що виникають на поверхні поділу між двома конденсованими фазами (наприклад, рідина-газ, рідина-тверде тіло).
1. П’ятий за розміром материк на півдні Землі, розташований навколо Південного полюса, повністю в межах Південного полярного кола; найхолодніша частина планети, покрита потужним льодовиковим щитом.
2. Природна географічна область (країна), що охоплює материк Антарктиду та прилеглі до нього південні частини трьох океанів (Тихого, Атлантичного, Індійського) з островами.
1. Південна полярна область Землі, що включає материк Антарктиду, прилеглі острови та частини океанів (Південний, Атлантичний, Індійський, Тихий) до 50–60° південної широти.
2. Узагальнююча назва всієї сукупності географічних об’єктів, розташованих у цій полярній області (льодовики, моря, станції тощо).