1. (геол.) Розсипне родовище корисних копалин (золота, платини, олова тощо), утворене внаслідок руйнування та перевідкладення гірських порід.
2. (власна назва, іст.) Назва одного з найбільших родовищ золота в Австралії, відкритого в 1893 році.
-
алфьоров
Алфьоров — російське прізвище, найвідомішим носієм якого є Жорес Іванович Алфьоров (1930–2019), радянський та російський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 2000 року за розробку напівпровідникових гетероструктур та їх застосування в оптоелектроніці та високошвидкісній електроніці.
-
альб
1. (географія) Високогірний ландшафтний пояс у Альпах, розташований вище субальпійського, для якого характерні альпійські луки, скелі та вічні сніги.
2. (історичне) У Давньому Римі — біла тога, яку мали право носити лише певні посадові особи (наприклад, кандидати на магістратські посади).
-
альбарело
Альбаре́ло — високий керамічний посуд циліндричної форми з вузькою шийкою, що розширюється вгорі, призначений для зберігання ліків, спецій або сухих речовин; традиційно виготовлявся в Італії та Іспанії, часто прикрашався розписом.
Альбаре́ло — художньо оформлена аптечна банка з кераміки або фаянсу, що використовувалася в Європі з XV століття для аптекарських препаратів; є предметом колекціонування.
-
альбедний
1. (в астрономії, геофізиці) Пов’язаний з альбедо; такий, що характеризує відбивну здатність поверхні небесного тіла чи об’єкта.
2. (у метеорології) Стосуючийся відбиття сонячної радіації від земної поверхні або хмар.
-
алтай
1. Гірська система в Центральній Азії, на території Росії, Монголії, Казахстану та Китаю, одна з найвищих систем Євразії.
2. Республіка Алтай — суб’єкт Російської Федерації, розташований на півдні Західного Сибіру в центральній частині однойменної гірської системи.
3. Алтайський край — суб’єкт Російської Федерації, розташований на південному сході Західного Сибіру, прилеглий до Республіки Алтай.
4. Назва групи тюркських народів, корінне населення Алтайського регіону, а також їхня мова (алтайська).
5. Порода пухнастих вівців, виведена в гірських районах Алтаю.
6. Назва сорту меду, зібраного з рослин алтайського регіону, або загальна торгова назва меду з того регіону.
-
алтейний
1. Який стосується алтею (рослини роду Althaea родини мальвових), властивий йому.
2. Який містить у собі алтей або виготовлений з нього; призначений для вирощування алтею.
3. У переносному значенні: м’який, ніжний, приємний (про колір, запах тощо).
-
алтейський
1. Стосовний до Алтеї, пов’язаний з нею (від назви міста Алтея в Стародавній Греції).
2. Стосовний до алтеї (рослини роду Althaea), властивий їй; виготовлений з алтеї.
-
алтемен
Алтемен — власна назва персонажа з давньогрецької міфології, сина царя Криту Катрея, який випадково вбив свого батька та, рятуючись від переслідувань, втік на острів Родос, де заснував місто Крітінію.
-
алтиця
1. (іст.) Українська назва австрійської срібної монети номіналом 3 крейцери, що перебувала в обігу на західноукраїнських землях у складі Австрійської (згодом Австро-Угорської) імперії в XVIII–XIX століттях.
2. (перен., розм.) Дуже мала, незначна сума грошей; символ мізерної вартості (зазвичай у виразах «ні алтиці», «не вартий алтиці»).